Полісемія в українській геодезичній термінології

2015;
: стоp. 41-47
https://doi.org/10.23939/istcgcap2015.02.041
Надіслано: Листопад 05, 2015
1
Національний університет “Львівська політехніка”
2
Національний університет “Львівська політехніка”
3
Національний університет “Львівська політехніка”

Мета. Проаналізувати полісемантичні процеси в українській геодезичній термінології (УГТ). Методика. Наявність кількох взаємопов’язаних значень у слові, які виникли переважно в результаті розвитку його первинного значення, свідчить про явище полісемії. Термін, як і звичайне слово, буває однозначним і багатозначним, проте термінологічна багатозначність має свої особливості. Під багатозначністю розуміють існування кількох значень слова, що виникло упродовж історичного розвитку первинного значення. Але лексичне значення терміна і лексичне значення загальновживаного слова – явища різнопланові. Чіткі логіко-семантичні межі терміна, як правило, не повинні спричинити в ньому полісемії. І все ж, оскільки формула “один термін – одне значення” не завжди чітко виконується, аналіз термінологічних систем не дає змогу відмежувати терміни від явища полісемії. Воно в той чи інший спосіб пов’язується з термінологією взагалі та геодезичною зокрема. Якщо в загальновживаній лексиці шляхи розвитку полісемії впливають на творення нових значень, що відокремлюються як омоніми, то термінологія використовує полісемію для розширення значення, що існує, або утворення нового термінологічного значення в слові загальнонародної мови, закріплюючи його за термінологічним знаком. Результати. У сучасній УГТ номінації часто утворюються на основі поєднання загальновживаних слів, які як елементи терміна творять його на основі багатозначності складових лексичних елементів, так званих терміноелементів; полісемія часто виникає як результат метоні-
мії – перенесення значення за суміжністю; виявлене явище роздвоєння термінологічного поняття; спостерігаємо міжгалузеву багатозначність, коли йдеться про загальнонаукові і загальнотехнічні терміни. Наукова новизна. Термінологічні системи різних галузей науки стали об’єктами детальних лінгвістичних досліджень. Однак українська геодезична термінологія загалом, а полісемантичні процеси у ній зокрема, не були об’єктом ґрунтовного дослідження. Практична значущість. Запропонований аналіз УГТ допоможе з’ясувати основні тенденції термінологічної полісемії в сучасній науково-технічній термінології загалом.

  1. Винокур Г. О. О некоторых явлениях словооб­разования в русской технической терминологии / Г. О. Винокур // Труды МИФЛИ. – М., 1939. – Кн. 5. – С. 3–54.
  2. Гвишиани Н. Б. Содержание термина и его функ­ционирование в литературе / Н. Б. Гвишиани // Смысл и значение на лексическом и синтак­сическом уровне. – Калинин, 1986. – С. 38–42.
  3. Геодезичний енциклопедичний словник / за ре­дакцією В. Літинського. – Львів : Євросвіт, 2001. – 668 с.
  4. Даниленко В. П. Русская терминология: опыт лингвистического описания / В. П. Даниленко. – М. : Наука, 1977. – 243 с.
  5. Заблоцький Ф. Англійсько-український геодезичний словник / Ф. Заблоцький, О. Заблоцька ; за ред. Б. Рицара. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2010. – 360 с.
  6. Іщук Ю. Про термін “олива” / Ю. Іщук, Є. Коби­лянський, Б. Ярмолюк // Проблеми української науково-технічної термінології : тези доповідей 3-ї Міжнар. наук. конф. – Львів, 1994. – С. 125–126.
  7. Караванський С. Шляхи українського правопису / С. Караванський // Слово. – 1991. – Ч. 1. – С. 2–3.
  8. Литвин О. Г. Становлення української машинобу­дівної термінології : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Литвин Оксана Григорівна. – Львів, 2000. – 404 с. – Бібліогр.: с. 180–202.
  9. Моргунюк В. С. Зауваження щодо опрацювання державних стандартів з науково-технічної термінології / В. С. Моргунюк / АН України. Інститут проблем міцності. – К., 1993. – 32 с.
  10. Ощипко І. Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови. Лексика і фра­зеологія / І. Й. Ощипко. – Львів, 1968. – 107 с.
  11. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике / А. А. Потебня. – Харьков : Просвещение, 1968. – Т. 3. – 550 с.
  12. Принципи та методи термінології: проект українсь­кого національного стандарту. – К., 1990.
  13. Прохорова В. Н. Семантика термина / В. Н. Про­хорова // Вестник Московского гос. ун-та. Сер. 9. Филология. – 1983. – С. 17–21.
  14. Реформатский А. А. Что такое термин и терми­нология / А. А. Реформатский // Вопросы терми­нологии: матер. Всесоюзного терминоло­гического совещания. – М., 1961. – С. 46–55.
  15. Русанівський В. М. Структура лексичної і грама­тичної семантики / В. М. Русанівський / АН УРСР; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; відп. ред. О. С. Мель­ничук. – К. : Наукова думка, 1988. – 240 с.
  16. Шмелёв Д. Н. Проблемы семантического анализа лек­сики: на материале русского языка / Д. Н. Шме­лёв. – М. : Наука, 1973.– 280 с.