термомеханічний аналіз

Здійснено оптимізацію біосинтезу клітинних полімерів культури Azotobacter vinelandii N-15 з використанням меляси як джерела вуглецю. Найвищий вихід полімеру (25,8% від клітинної маси) був отриманий на поживному середовищі з концентрацією меляси 50 г/л. За допомогою тонкошарової хроматографії та ІЧ-спектроскопії отриманий продукт був ідентифікований як полігідроксибутират, його властивості були досліджені. Поверхневі властивості полімерної плівки охарактеризовано значенням крайового кута змочування.

Досліджено вплив складу гібридних органо-неорганічних композитів на основі системи ,–диметакрилоїл(тридиетиленоксидтерефталат) (МГФ-9) – тетраетоксисилан (ТЕОС) на їх термічні і термомеханічні властивості та молекулярну структуру. Одержано термограми та криві термічної деструкції зразків, за якими визначено температурні інтервали, втрату маси зразків та теплові ефекти кожної стадії. Показано, що введення неорганічного наповнювача у матрицю полімеру сприяє збільшенню термостабільності матеріалу.