вертикальні рухи

Для підвищення точності прецизійного нівелювання необхідні удосконалення методів спостережень, розробка пристосувань і пристроїв, що дозволяють мінімізувати той чи інший джерело систематичного характеру дії, зокрема похибки нівелювання, викликані нестабільністю висотного положення перехідних точок (милиць, черевиків) в процесі робіт.

Вивчення тектонічних напружень завжди було важливою задачею тектонофізичних досліджень. Можна говорити, що тектонофізика розпочалась зі створення алгоритмів оцінки напружень в природних масивах за геологічними даними про розривні зміщення. Зараз результати тектонофізичних досліджень, які використовують в тому числі і методи реконструкції напружень за даними про механізми епіцентрів землетрусів, показали, що для платформ, щитів та міжплитових гірсько-складчастих орогенів великий вклад у формування тектонічних напружень вносять залишкові напруження гравітаційного напруженого стану.

Для оцінки особливостей вертикальних рухів території Ладожсько-Онезького регіону розглянуто дані GPS вимірювань протягом 1999-2007 років, проведені силами співробітників ІФЗРАН і ГАОРАН, а також останні результати нівелювання I і II класів і даних супутників. У районі північної Ладоги виявлено аномальне підняття до 6 мм на рік, хоча за даними нівелювання швидкості вертикальних рухів не перевищують ± 2 мм на рік.