Вплив низьких температур і УФ-опромінення на механічні властивості полімерних плівок для паковання

У статті досліджено вплив низьких температур (–18 °C) і УФ­опромінення на механічні властивості полімерних плівок, що застосовуються для гнучкого паковання. Зразки плівок проходили випробування на розтяг, що дало змогу визначити такі показники, як еластичність, гранична міцність на розрив і стійкість до механічних навантажень. Проаналізовано поведінку поліпропіленових (глянцевих і матових) і поліетилентерефталатних плівок за умов охолодження та УФ­дії. Встановлено, що витримка при –18 °C у низки зразків спричиняє зростання граничного розривного зусилля та пластичності, що пояснюється частковою релаксацією внутрішніх напружень і вторинною кристалізацією. Найвищу морозостійкість виявлено у ПП­плівки товщиною 35 мкм. Здійснено моделювання фотостаріння плівок за допомогою УФ­опромінення, в результаті чого виявлено суттєве зниження міцності й еластичності внаслідок фотодеструкції полімерних ланцюгів та окислювальних процесів, зокрема в зразків меншої товщини. Найстійкішим до опромінення виявився зразок ПЕТ, хоча він характеризується нижчою розтяжністю загалом. Отримані результати важливі для прогнозування поведінки пакувальних матеріалів в умовах зберігання та експлуатації.