“ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ТРАДИЦІЯ” І “(УКРАЇНСЬКА) НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ТРАДИЦІЯ”: ДО ПИТАННЯ ПРО ЗМІСТОВЕ ЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Terlyuk I. "State legal tradition" i "(ukrainian) national state and legal tradition": to the question on the substantive meaning of concepts"
http://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-8-number-230-20...

Автори:
1
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права та психології

Актуальність зазначеної у заголовку проблеми зумовлена потребою осмислення особливостей постання і розвитку держави в Україні, зокрема, сприяє утвердженню історичної легітимізації української національної державності та усвідомленню фундаментальних підвалин розвитку різних державно-правових інститутів. До того ж розуміння глибинного змісту та значення національної традиції у сучасному процесі українського державотворення й розбудови громадянського суспільства допоможуть краще зорієнтуватися у суспільно-політичній ситуації сьогодення. Звідси мета статті, методологічну основу якої становить діалектичний метод пізнання суспільно- політичних та правових явищ та процесів, полягає у з’ясуванні змістового значення поняття традиції взагалі, й державно-правової традиції зокрема; визначенні сутнісних засад української національної державно-правової традиції. На нашу думку, традиція як невід’ємний атрибут суспільного життя є основаним на цінностях соціокультурним феноменом, що забезпечує закріплення і збереження соціально значущого досвіду та історико-генетичну спадкоємність більшості культур- них і соціальних процесів у суспільстві. Підкреслено також розуміння традиції як національного феномену. Акцентовано на тому, що державно-правові традиції як соціокультурне явище здебільшого віддзеркалюються у ментально-правовій та суспіль- но-політичній сферах життєдіяльності суспільства і виявляються у (порівняно) однако- вому розумінні змісту політичних та правових цінностей тощо. Обґрунтовано тезу про те, що національна державно-правова традиція - та, що відповідає особливостям націоґенезу конкретного народу й виявляє себе в перебігу його державотворення в сукупності основних якостей культурно-історичної, соціальної й інтелектуальної традицій. Наголошено на тому, що процес українського націоґенезу, а отже, започатку- вання української національної державно-правової традиції, припадає на останню третину XVI – першу половину XVII ст., і пов’язаний передовсім із козацтвом.

1. Morozov S., SHkaraputa L. (2000). Slovnik іnozemnih slіv. Kyiv, Naukova dumka, 680 p. 2. Toftul M. (2014). Suchasnij slovnik z etiki: slovnik. Zhitomir, ZHDU named after І. Franko, 358p. 3. Gofmin A. (1998). Tradicii. Kul’turologiya. XX cen.: enciklopediya. Retrievered from: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_culture/693/TRADICII. (accessed 28.02.2021). 4. Budaeva Z. (2011) “Tradiciya”, “tradicionnaya kul’tura” v kontekste social’noj filosofii i kul’turologii. Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta. Rel. No. 6, 226–230 pp. 5. Shejko O. (2001). Tradicіya yak faktor samorozvitku suspіl’stva: dissertation: 09.00.03, Zaporіzhya. NU Zaporіzhzhya. 21 p. 6. Yurchenko E. (2006). Fіlosofs’ko-teoretichnі zasadi tradicіonalіsts’koї paradigmi. Mul’tiversum. Fіlosofs’kij al’manah. Kyiv: Centr duhovnoї kul’turi, Rel. No. 56. Retrievered from: http://www.filosof.com.ua/ Jornel/ M_56/Jurchenko.htm (accessed 28.02.2021). 7. Bychenkova I. (2000). Tradicii kak ob’ekt gumanitarnogo poznaniya: dissertation: 09.00.01, Ontologiya i teoriya poznaniya. Novosibirsk, 20 p. 8. Malygina I. (2018). Identichnost’ v filosofskoj, social’noj i kul’turnoj antropologii: ucheb. Posob. Moscow: Soglasie. 240 p. Retrievered from: http://www.iprbookshop.ru/75843.html (accessed 28.02.2021). 9. Bosak K. (2014). Ponyattya і vidi tradicіj і zvichaїv u sistemі zahodіv zapobіgannya zlochinnostі. Pravo і Bezpeka. Rel. No. 1. Р. 80–85. 10. Zaharchenko M. (2002). Tipologicheskaya interpretaciya ponyatiya tradicii: dissertation: 09.00.11 ”Social’naya filosofiya”. Sankt Petersburg. 46 p. 11. Konnerton P. (2004). Yak suspіl’stva pam’yatayut’. Kyiv: Nіka-Centr. 184 p. 12. Oborotov Y. (2003). Tradicії ta novacії v pravovomu rozvitku: zagal’noteoretichnі aspekti: dissertation: 12.00.01, Odessa. 379 p. 13. Alekseeva O. (2016). Socіal’no-pedagogіchnij aspekt fenomenu “tradicіya”. Naukovij vіsnik Mikolaїvs’kogo nacіonal’nogo unіversitetu іm. V.O. Suhomlins’kogo. Serіya: Pedagogіchnі nauki. Rel. No. 1 (52). Р. 130–136. 14. Plahov V. (1982). Tradicii i obshchestvo (opyt filosofsko-sociologicheskogo issledovaniya). Moscow: Mysl’, 225 p. 15. Lebedev S. (1995) Tradicii i obychai v sisteme kriminologicheskoj determinacii (Teoreticheskie i metodologicheskie osnovy issledovaniya): dissertation: 12.00.08, Moscow. 300 p. 16. Ivanova Y. (1994). Tradicii i ih rol’ v politicheskoj zhizni: dissertation: 09.00.11, Moscow. 20 p. 17. Gobsbauma E., Rejndzhera T. (2010). Vinajdennya tradicії. 2nd Rel., Kyiv: Nіka-Centr. 448 p. 18. Malanyuk E. (1992). Narisi z іstorії nashoї kul’turi. Kyiv: AT “Oberegi”. 80 p. 19. Kapral’ M. (2012). Lyudi korporacії: L’vіvs’kij shevs’kij cekh XVII–XVIII cen., L’vіvs’ke vіddіlennya ІUAD named after M. Grushevs’kogo NAN Ukraїni. L’vіv. 552 p. 20. Rudakevich O. (2010). Tradicії yak bazovij element nacіonal’noї polіtichnoї kul’turi. Polіtologіchnij vіsnik: zb. nauk. prac’. Kyiv: ІNTAS, Rel. 49. Р. 291–299. 21. Dem’yanenko B., Dem’yanenko V. (2016). Іstorichna tradicіya v polіtichnіj kul’turі suchasnogo rosіjs’kogo suspіl’stva. Suchasnі problemi polіtichnoї sistemi Ukraїni: zb. nauk. prac’ za materіalami Vseukraїns’koї naukovo-praktichnoї іnternet konferencії, Ministerstvo osvіti і nauki Ukraїni, Pereyaslav-Hmel’nic’kij derzh. ped. un-t іm. Grigorіya Skovorodi. Pereyaslav-Hmel’nic’kij (Kyiv. obl.). Р. 66–78. 22. Homenko V. (2015). Teoretiko-metodologіchnі zasadi doslіdzhennya polіtichnoї tradicії yak socіokul’turnogo fenomenu. Vіsnik L’vіvs’kogo unіversitetu. Serіya fіlos.-polіtolog. Studіi, Rel. 7. Р. 373–380. 23. Usachenko L. (2008) Іstorichnij rozvitok ponyattya “gromadyans’ke suspіl’stvo” yak svіdchennya sutnіsnoї evolyucії jogo vzaєmovіdnosin z derzhavnoyu vladoyu. Strategіchnі prіoriteti. Rel. No. 3. Р. 28–33. 24. Vovk D. (2012). Pravova tradicіya: rozumіnnya u kontekstі spіvvіdnoshennya z pravovoyu sistemoyu і pravovoyu kul’turoyu. Vіsnik akademії pravovih nauk Ukraїni, Rel. No. 2. Р. 42–52. 25. Oborotov Y. M. (2001). Tradicії і novacії u pravovomu rozvitku: monografіya, Odessa: Yurid. Lіt. 160 p. 26. Loboda Y. (2009). Pravova tradicіya ukraїns’kogo narodu (Fenomen ta objekt zagal’noteoretichnogo diskursu). Lvіv: Svіt. 280 p. 27. Shevchuk L., Shevchuk T. (2020). Osnovopolozhnі zasadi ta chinniki formuvannya nacіonal’noi pravovoi sistemi Ukraїns’koi kozac’koї derzhavi – Get’manshchini. Yuridichnij zhurnal Pravo Ukraini, Rel. No. 1. Р. 140–158. 28. Sulipov R. (2010). Ponyatie i priznaki pravovyh tradicij: teoreticheskij aspekt. Vestnik Permskogo universiteta. Rel. No. 4. Р. 48–54. 29. Vovk D. (2013). Pro zmіst kategorіi “pravova tradicіya” ta ii znachennya u porіvnyal’no-pravovih doslіdzhennyah. Porіvnyal’ne pravoznavstvo. Rel. No. 1–2. Р. 300–309. 30. Aranovskij K. (2003). Konstitucionnaya tradiciya v rossijskoj srede. Sankt Petersburg. 658 p. 31. Stecyuk N. (2012). Princip podіlu vladi v ukraїns’kіj derzhavno-pravovіj tradicіi. Naukovij vіsnik Chernіvec’kogo unіversitetu. No. 641, Pravoznavstvo. Р. 138–142. 32. Hatton P. (2004). Istoriya kak iskusstvo pamyati. Sankt Petersburg: Izd-vo “Vladimir Dal’”. 424 p. 33. Kobko-Odarіj V. (2016). Pravovij mentalіtet і pravova tradicіya: spіvvіdnoshennya j vzajemodіya. Naukovij vіsnik publіchnogo ta privatnogo prava, Vol. 1, Rel. 6. Р. 12–15. 34. Terlyuk I. (2018). Ukrayinskij naciogenez i kozactvo v konteksti formuvannya ukrayinskoyi derzhavnoyi ideyi yak nacionalnoyi (ostannya tretina ХVІ– persha polovina ХVII cen.). Vol. 2. Р. 109–123.