Зрозуміти суть відносин між Європейським Союзом та Радою співробітництва держав Перської затоки і передбачити майбутнє

Історія європейсько-арабських відносин насичена неспокійними, трагічними, напруженими, але також оптимістичними подіями. Протягом століть народи Європи та Близького Сходу жили разом і взаємодіяли, торгуючи, домовляючись та завойовуючи одне одного. Однак ми бачимо, що постійно розвиваються норми міжнародного права, дипломатії та загальної поваги, тому співпраця та партнерство є основними принципами сучасних відносин між європейськими країнами та країнами Перської затоки. Цих принципів дотримуються дві регіональні організації, а саме: Європейський Союз та Рада співробітництва країн Перської затоки, які мають унікальні інституційні характеристики.

За останні три десятиліття ці дві організації зробили багато для налагодження взаємовигідних економічних зв’язків, практикували дуже цінну комерційну взаємодію та досягли значного поступу у політичній сфері.

Втім ще не час говорити про повне порозуміння та гармонію у відносинах. Через багато перешкод дві організації не змогли скористатися всіма можливостями для повноцінного співробітництва. Тому характер двосторонніх відносин між Європою та країнами Перської затоки набув надзвичайно ексцентричної та дивної форми, яка є одночасно потужною та конкретною, а також слабкою й ненадійною. Тим не менше, незважаючи на всі недоліки та перешкоди, можна передбачити більш позитивні наслідки такої співпраці та бути оптимістичним щодо майбутнього стану співпраці між європейськими країнами та країнами Перської затоки. Тому в цій статті проаналізовані відносини між ними на інституціональному рівні в контексті позитивних та негативних наслідків міжнародного співробітництва на основі правових договорів та інших офіційних документів.