Висвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства, створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що Європейське інформаційне суспільство є невід'ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів та розроблення нормативно-правової бази - пріоритетне завдання суб'єктів як європейського, так і світового політичних процесів.
Розглянуто концептуальні документи, які становлять нормативно-правову основу Європейського інформаційного суспільства; особливу увагу зосереджено на інституційному вимірі його функціонування та досліджено роль міжнародних організацій у втіленні стратегічної моделі розвиненого безпекового інформаційного суспільства Європи.
У результаті комплексного дослідження інформаційної політики регіональних європейських й міжнародних інститутів, урядових міжнародних організацій та низки неурядових об'єднань обгрунтовано, що визначальна роль у формуванні нормативно-правової бази, регулюванні інформаційних відносин належить ООН, Раді Європи та ЄС; активізація міждержавної співпраці в інформаційній сфері, реалізація демократичних цінностей - стратегічне завдання ЮНЕСКО; пріоритетна функція Міжнародного Союзу електрозв'язку -технічне забезпечення розвитку інформаційної сфери на міжнародному та європейському рівнях; домінантним інституціями у формуванні європейської інформаційної безпеки, боротьбі з кібератаками - є НАТО, ОБСЄ. Крім того, (у контексті активізації інформаційної агресії з боку Російської федерації) значно посилилась роль Європейського союзу у протидії пропагандистським негативним інформаційно-психологічним технологіям. Обгрунтовано визначальну роль Європейського союзу в інтенсифікації конструктивного міжнародного та регіонального інформаційного співробітництва
Бєлоусова, Н. Б. (2013). Еволюція розвитку та особливості формування інформаційної політики Європейського Союзу. Гілея, 70 (№ 3), 828-832.
Конвенція про кіберзлочинність в Рамках Ради Європи: Конвенція (2005). Отримано з: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/994_575
Ліпкан, В. А., Максименко, Ю. Є., Желіховський, В. М. (2006 a). Безпека інформаційного суспільства Європейського Союзу. Інформаційна безпека України в умовах Євроінтеграції. Отримано з: https://textbook.com.ua/ politologiya/1473452007/s-12
Ліпкан, В. А. Максименко, Ю. Є., Желіховський, В. М. (2006 b). Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції. Отримано з: https://textbook.com.ua/ politologiya/1473452007/s-12
Макаренко, Є.А. (2000). Європейська інформаційна політика. Київ: Наша культура і наука.
Макаренко, Є. А. (2000). Європейське інформаційне суспільство: виклики ХХІ століття для країн Центральної та Східної Європи. Вісник Київського університету (Серія "Міжнародні відносини "), 17, 64-77
Макаренко, Є. А. (2002). Міжнародні інформаційні відносини. Київ: Наша культура і наука.
Макаренко, Є. А. (2006). Європейське інформаційне право. Київ: ІМВ.
Макаренко, Є. А. (2006). Європейські комунікації. Київ: Центр вільної преси.
Маснюк, Н. (2010). Структура інформаційної політики Європейського Союзу // Вісник ЛНУ ім. І. Франка, 27, 378-383.
Міхейченко, М. А., Сєров, В. С., Прокопенко Л. Л., В. С.Сергеєв (ред.). (2015). Інформаційна політика ЄС як інструмент впливу на світову громадськість. Європейський союз у сучасній системі міжнародних відносин, 247-258. Д.: Інновація, 2015.
НАТО: україномовний модуль веб-сторінки (2017). Отримано з: https://www.nato.int/cps/uk/natohq/index.htm
Ошитко, О. (2011). Нормативно-правове регулювання інформаційних відносин у Європі. Віче, 10. Отримано з: http://veche. kiev.ua/j ournal/2565/
Пазюк, А.В. (ред.). (2014). Інтеграція України в Європейський інформаційний простір: виклики та завдання. Отримано з: https://rm.coe.int/168044e7c6
Проценко М. Б., Слободяник М. С. (2006). Міжнародна інформація. Отримано з: http://helpiks.org/1-54854.htm
Степко О. М. (2004). Інформаційна діяльність ООН. (Дисертація канд. політ. наук: 23.00.04). Київ: Нац. ун-т ім. Т.Шевченка
Стратегічні комунікації ЄС як протидія пропаганді третіх сторін (2016). Отримано з: http://tyzhden.ua/ News/179176
Требін, М. П. (2013). Інформація у системі міжнародних відносин. Сучасний політичний процес: стан та перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. "XXVI Харківські політологічні читання " (с. 137-140). Харків: ХАП, НУ "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого", НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України
Хартия глобального информационного общества, Окінава, 2000: Хартія (2000). Отримано з: http://studies.in.ua/inform-pravo-shporu/2201 -oknavska-hartya-globalnogo-nformacynogo-susplstva.html
Шинкарук, А.Л. Парфенюк, В.М., Кац, Е.Я (2013). Європейські публічні комунікації: культура, політика, технології. Рівне.
East StratCom Team (2015). Vilna Entsyklopediia. Отримано з: https://en.wikipedia.org/wiki/East_ StratCom_Team