Гіпотеза Геї в контексті глобальних викликів сучасності

https://doi.org/10.23939/shv2021.01.039
Надіслано: Березень 14, 2021
Прийнято: Квітень 20, 2021
Автори:
1
Lviv National Agrarian University

Глибинний розрив зв’язку людини з природою, кризові ситуації та катаклізми, самотність, усвідомлення крихкості власного буття, з якими індивід стикається у своїй буденності, актуалізують переосмислення місця людини у світі. Відтак, чималої популярності сьогодні набуває трактування нашої планети як універсальної живої системи, яка підтримує баланс і самостійно регулює процеси, покликані забезпечити найоптимальніші умови існування для всіх видів. Також розглянуто можливість переходу від споживацько-хижацького до гармонійно-цілісного ставлення людини до природи.

У роботі використано порівняльно-критичний метод, за допомогою якого зіставляються різноманітні тлумачення гіпотези Геї і тих процесів, які відбуваються на нашій планеті: організмічне, механістичне, екзистенціальне і ґрунтоване на «відкритій раціональності».   Звернуто увагу на один із найсуперечливіших аспектів гіпотези Геї, згідно якого Земля – це не тільки біофізична сутність, а й психічна. Відтак проаналізовано позицію панпсихізму з метою з’ясування її реалістичності.  

У сфері масової культурної індустрії втілюються екологічно орієнтовані ідеї й теорії, спрямовані на трактування планети як живого організму. Розглянуто результати наукових досліджень, які доводять наявність свідомості та здатності комунікувати  в живих організмів (і не лише людських). У цьому контексті проаналізовано дослідження, згідно з якими людина не може бути визнана абсолютно індивідуальною, зацикленою на собі системою. Окреслено аргументи на користь визначення людини як голобіонту – системи різноманітних організмів, які постійно взаємодіють між собою.

  1. Camus, A. (2015). Myth of Sisyphus. [In Ukrainian]. Kyiv: Portfel. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Kamiu_Alber/Mif_pro_Sizifa.pdf
  2. Capra, F., Luisi, P.L. (2014). The Systems View of Life: A Unifying Vision. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511895555
  3. Gilbert, S. (2016). The new body politic: how knowledge of our bodies can affect the wisdom of our policies. Jefferson Journal of Science and Culture, 1(4). Retrieved from https://journals.sfu.ca/jjsc/index.php/journal/article/view/45
  4. Halitschke, R., Stenberg, J., Kessler, D., Kessler, A., Baldwin, I. (2008). Shared Signals – “Alarm Calls” from Plants increase Apparency to Herbivores and Their Enemies in Nature. Ecology letters, 11, 24-34. https://doi.org/10.1111/j.1461-0248.2007.01123.x
  5. Kirchner, J. W. (2002). The Gaia Hypothesis: Fact, Theory, and Wishful Thinking. Climatic Change, 52, 391-408. https://doi.org/10.1023/A:1014237331082
  6. Lazareva, M. (2018). Technogaianism Concept in the Light of Preservation of Life on the Earth. [In Ukrainian]. Current Problems of Philosophy and Sociology, 21, 46-49.
  7. Lenton, T., Watson, A. (2011). Revolutions that Made the Earth. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199587049.001.0001
  8. Lovelock, J. (1986). Geophysiology: A New Look at Earth Science. The Geophysiology of Amazonia: Vegetation and Climate Interactions, 67, 11-23. Retrieved from  http://www.jameslovelock.org/geophysiology-a-new-look-at-earth-science/
  9. Lovelock, J. (2000). Gaia: A new look at life on Earth. Oxford: Oxford University Press.
  10. Lovelock, J. (2007). The Revenge of Gaia: Why the Earth is Fighting Back and How We Can Still Save Humanity. London: Penguin books.
  11. Margulis, L. (2008). Symbiotic Planet: A New Look At Evolution. New York: Basic Books.
  12. Maturana, H., Varela, F. (1980). Autopoiesis and Cognition: The Realization of the Living. Boston: Riedel. https://doi.org/10.1007/978-94-009-8947-4
  13. Naess, A. (1989). Ecology, Community and Lifestyle. Outline of an Ecosophy. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511525599
  14. Plato. (2007). Timaeus. [In Russian]. A Losiev & V. Asmus (Ed.), Writings in four volumes (V. 3, P. 1, p. 497-587). Sankt Petersburg: Oleg Abyshko’s Publishing house.
  15. Ruse, M. (2013). The Gaia Hypothesis. Science on a Pagan Planet. Chicago: University of Chicago Press.https://doi.org/10.7208/chicago/9780226060392.001.0001 
  16. Stengers, I. (2015). In Catastrophic Times: Resisting the Coming Barbarism. Trans. Andrew Goffey. London: Open Humanities Press / Meson Press.
  17. Stiopin, V. (2003). Theoretical knowledge. [In Russian]. Moscow: Progress-Tradition.
  18. Vernadsky, V. (2004). Biosphere and Noosphere. [In Russian]. Moscow: Airis-press.
  19. Vernon, M. (2017). Rediscovering Plato’s Vision. Philosophy Now, 122. Retrieved from https://philosophynow.org/issues/122/Rediscovering_Platos_Vision
  20. Zukauskaite, A. (2020). Gaia Theory: Between Autopoiesis and Sympoiesis. Problemos, 98, 141-153. Retrieved from https://www.journals.vu.lt/problemos/article/view/20780/19928   https://doi.org/10.15388/Problemos.98.13