Метою цього дослідження є вивчення псамітового комплексу верхнього альбу-нижнього сеноману платформового фундаменту Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину, який є одною із основних колекторських товщ Лопушнянського нафтового родовища. Методологія. Комплекс досліджень включає в себе кореляцію геофізичних досліджень свердловин, літологічні дослідження кернового матеріалу та мінералого-петрографічний аналіз порід та палеогеографічне вивчення седиментаційного басейну. Результати. На основі аналізу всіх наявних свердловин встановлено, що відклади пізньоальбського-ранньосеноманського віку у межах всієї території автохтона Покутсько-Буковинських Карпат представлені здебільшого пісковиками, які складені кварцом (50–80 %), польовим шпатом (1–5 %), мусковітом (0,1–3 %), піритом (0,1–3 %), акцесорними мінералами – цирконом й епідотом. Значна частка у складі пісковиків належить аутигенним мінералам і мінеральним утворенням – глауконіту (10–15, іноді до 45 %) та фосфатній речовині (1–3, до 10 %). Цемент у породах переважно поровий і контактово-поровий (10–15 % від об’єму породи), що забезпечує цим псамітам хороші колекторські властивості. На основі палеогеографічних реконструкцій встановлено, що у пізньоальбському-ранньосеноманському віці на теренах всього шельфового басейну Карпатської гілки Мезо-Тетису переважала теригенна седиментація, що спричинило нагромадження потужної товщі пісковиків. Історія занурення і постседиментаційної еволюції відкладів відбувалась під впливом насування Карпатського складчастого поясу, результатом якого стало формування порід-колекторів і пасток у нашаруваннях верхнього альбу-нижнього сеноману. Особливості міграції вуглеводнів у дослідженому регіоні вказують на високу ймовірність відкриття нових родовищ в автохтоні Покутсько-Буковинських Карпат. Наукова новизна. Застосований комплекс літологічних, геолого-геофізичних та палеогеографічних досліджень дозволив дослідити особливості поширення альб-сеноманського псамітового комплексу порід, як по площі, так і у розрізі, їх мінералого-петрографічних характеристик, умов седиментації. Постседиментаційна еволюція досліджених відкладів та особливості міграції вуглеводнів були обумовлені динамікою насування Карпатського флішового поясу на край Східноєвропейської платформи. Практична значущість. Одержані результати показують, що верхньоальбські-нижньосеноманські пісковики, які є нафтогазоносними на Лопушнянському родовищі, з огляду, як на товщини, так і на речовинний склад, є потенційними колекторами у межах всього автохтону Покутсько-Буковинських Карпат. Оскільки Покутський розлом міг служити шляхом міграції вуглеводнів із флішової товщі Карпат у відклади платформового фундаменту, існує висока ймовірність відкриття нових родовищ в аналогічних до Лопушнянської структурах, виявлених сейсмічними дослідженнями в автохтоні Покутсько-Буковинських Карпат.
- Гаврилишин В. І. Стратиграфія платформових відкладів мезозою піднасуву Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 1998. № 3. С. 81-90.
- Дулуб В. Г. О нижнемеловом возрасте ставчанской свиты. Палеонтологический сборник, 1965. Вып. 2. № 2. С. 113–115.
- Круглов С. С., Смирнов С. Е., Спитковская С. М., Фильштинский Л. Е., Хижняков А. В. Геодинамика Карпат: моногрфия. Киев: Наукова думка, 1985. 136 с.
- Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України: монографія. Київ: УкрДГРІ, 2001. 144 с.
- Лінецька Л. В., Утробін В. М. Про знахідки Tintinnidae, Cadosina, Stomosphaera i Globochete у мезозої Радянських Карпат та Карпатського передового прогину. Доповіді АН УРСР, 1965. № 6. С. 782-785.
- Пастернак С. И., Улизло Б. М. Неоком Предкарпатья. Геология и геохимия горючих ископаемых, 1980. Вып. 55. С. 22-30.
- Пилипчук А. С., Карпенчук Ю. Р. Перспективы нефтегазоносности блоковых структур БильчеВолицкой зоны Предкарпатського прогиба. Геология и геохимия горючих ископаемых, 1988. Вып. 71. С. 30-38.
- Радковець Н. Ранньокрейдовий безкисневий седиментогенез у межах Карпатського сегменту Мезотетису. Геологія і геохімія горючих копалин, 2017. № 1-2. С. 149.
- Радковець Н., Яремчук Я. Особливості структури аутигенного глауконіту альб-сеноманських пісковиків автохтона Покутсько-Буковинської частини Українських Карпат у контексті нафтогазоносності. Геологія і геохімія горючих копалин, 2007. № 1. С. 59–64.
- Сеньковский Ю. Н. Литогенез кремнистых толщ юго-запада СССР: монографія. Киев: Наукова думка, 1977. 280 с.
- Сеньковський Ю., Григорчук К., Гнідець В., Колтун Ю. Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс: монографія. Київ: Наукова думка, 2004. 172 с.
- Федишин В. О. (Гол. ред.) Атлас родовищ нафти і газу України: Том IV. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи, 1998. 328 с.
- Хавензон И. В., Пилипишин Б. В., Гневуш О. С. Гук И. В., Денис М. В. Прогноз нефтеазоносности Лопушнянского нефтяного месторождения с использованием методики сейсмолитмологического анализа. Геодинаміка, 2011. Вип. 11. № 2. С. 317–319. https://doi.org/10.23939/jgd2011.02.317
- Шакин В., Буров В., Вялов О., Глушко В., Круглов С., Петрашкевич М., Темнюк М. Геологическая карта Украинских Карпат и прилегающих территорий 1: 200 000. Киев: Геология, 1976.
- Koltun, Y., Espitalie, J., Kotarba, M., Roure, F., Ellouz, N., Kosakovski, P. (1998). Petroleum generation in the Ukrainian External Carpathians and the adjacent foreland. Journal of Petroleum Geology, 21(3), 265-288. https://doi.org/10.1111/j.1747-5457.1998.tb00782.x
- Kotarba, М., Więcław, D., Bilkiewicz, E., Radkovets, N., Koltun, Y., Kmiecik, N., Romanowski, T., Kowalski, A. (2019). Origin of oil and natural gas and influence of secondary processes in the western part of the Ukrainian Outer Carpathians: geochemical and geological approach. Marine and Petroleum Geology, 103, 596-619. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2019.02.018
- Kotarba, М, Więcław, D., Bilkiewicz, E., Radkovets, N., Koltun, Y., Kowalski, A, Kmiecik, N., Romanowski, T. (2020). Origin and migration of oil and natural gas in the central part of the Ukrainian outer Carpathians: Geochemical and geological approach. AAPG Bulletin, 104(6), 1323-1356. https://doi.org/10.1306/01222018165
- Oszczypko, N., Krzywiec, P., Popadyuk, I., Peryt, T. (2006). Carpathian Foredeep Basin (Poland and Ukraine) – its sedimentary, structural and geodynamic evolution. AAPG Memoir, 84, 293-350. https://doi.org/10.1306/985612M843072
- Picha, F. J. (1996). Exploring for hydrocarbons under thrust belts – a challenging new frontier in the Carpathians and elsewhere. AAPG Bulletin, 80, 1547-1564. https://doi.org/10.1306/64EDA0A0-1724-11D7-8645000102C1865D
- Radkovets, N., Kotarba, M., Koltun, Y., Kowalski, A., Kosakowski, P., Więclaw, D. (2016). Origin and migration of oil from the Ukrainian Outer Carpathians to their Mesozoic basement: a case of Lopushna traps. Geological Qurterly, 60(1), 88-103. https://doi.org/10.7306/gq.1256
- Tolwinski, K. (1950). Karpaty Pokuckie. Acta geologica polonica, 1(3), 159-255.