Аномальна сорбція іонів ітрію взаємно активованими гідрогелями в інтерполімерній системі полі(метакрилової кислоти) та полі(4-вінілпіридину)

У цій статті розглянуто вплив взаємної активації гідрогелів полі(метакрилової кислоти) (ПМАК) і полі(4-вінілпіридину) (П4ВП) під час їхньої дистанційної взаємодії на ступінь сорбції іонів ітрію з водного середовища. Електрохімічні властивості вивчали за допомогою кондуктометрії та вимірювання рН, щоб передбачити можливість активації цих гідрогелів. Вимірювання рН показали, що через 0,1 години значення рН були найнижчими, що вказує на високий вміст іонів Н⁺ у водному розчині. Збільшення часу взаємодії до 24 годин приводить до підвищення значень рН, що свідчить про зменшення вмісту іонів Н⁺ у розчині. Досліджено залежності питомої електропровідності. Експерименти показали, що максимальні значення спостерігали за співвідношення 3 : 3 та 1 : 5 (гПМАК : гП4ВП), що збігалося з результатом вимірювання pH. Отримані результати свідчать про суттєві зміни електрохімічних та конформаційних величин вихідних макромолекул інтерполімерної системи. Наші дослідження підтверджують наявність дистанційної взаємодії між гідрогелями та їхню взаємну активацію.