Процес рецензування і обов’язки рецензентів

Процес рецензування

Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ані автори, ані рецензенти не знають один одного. Представлені рукописи спрямовуються як мінімум одному, та здебільшого двом зовнішнім експертам, що працюють у відповідній галузі.

Стаття проходить процедуру подвійного анонімного рецензування («double blind peer review»). У разі позитивних рецензій вона рекомендується до друку. Якщо обидві рецензії негативні, стаття відхиляється. Якщо ж на статтю надійшло дві протилежні за оцінкою рецензії (негативна та позитивна), редакційна колегія подає статтю на рецензування третьому рецензенту. Редакція залишає за собою право прийняти до друку статтю, якщо вона не відповідає деяким вимогам за умови доопрацювання тексту автором. Остаточне рішення про допуск статті до друку приймає редакційна колегія. У разі відхилення статті автор має можливість ознайомитися з текстом рецензії та редакторською правкою.

Середній час, протягом якого проводиться попередня оцінка рукопису - 30 днів.
Середній період, протягом якого здійснюється рецензування статей - 60 днів.
Середній час публікації статті - 150 днів.

 

Обов'язки рецензентів

  • Огляди повинні проводитися об'єктивно. Рецензенти повинні знати про будь-які особисті упередження, які вони можуть мати, і враховувати це під час рецензування статті. Особиста критика автора недоречна. Рецензенти повинні чітко висловлювати свою точку зору з підтримкою аргументів.
  • Рецензенти перевіряють низку питань у рукописі, включаючи оцінку валідності методології та процедур дослідження. Вони також будуть пильні щодо будь-якої неетичної практики в дослідженні або плагіату. У разі необхідності вони можуть рекомендувати перегляд і повторне подання статті. В інших випадках вони можуть рекомендувати відмову з різних причин.
  • Рецензенти повинні проконсультуватися з редактором, перш ніж погодитися рецензувати статтю, якщо у них є потенційний конфлікт інтересів через конкурентні, співробітницькі чи інші відносини чи зв’язки з будь-якими авторами, компаніями чи установами, пов’язаними з статтею.
  • Якщо рецензент пропонує автору включити цитати до роботи рецензента (або його колег), це має бути зроблено зі справжніх наукових міркувань, а не з наміром збільшити кількість цитувань рецензента чи підвищити видимість його роботи (або роботи його колег).
  • Редактор журналу покладається на те, що рецензенти дадуть вказівки щодо прийняття чи відхилення статті.
  • Будь-які рукописи, отримані для рецензування, повинні розглядатися як конфіденційні документи. Рецензенти не повинні ділитися рецензією чи інформацією про статтю з ким-небудь або зв’язуватися безпосередньо з авторами без дозволу редактора.
  • Прийняття чи відхилення надісланих статей повинні бути обґрунтованими й базуватися на ясних, чітко сформульованих аргументах рецензентів, в яких повинна бути відсутньою будь-яка персональна критика.