Особливості діяльності Oмбудсмена України в умовах воєнного стану (англійською)

У статті розглянуто питання про проблеми діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в умовах воєнного стану. Проаналізовано законодавство, яке регулює роботу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, його повноваження у сфері забезпечення та захисту прав людини та громадянина.

Встановлено, що сферою діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є відносини між громадянином і державними інституціями, органів місцевого самоврядування, установами, організаціями, об’єднаннями громадян, їх посадовими особами тощо, але найчастіше – це контроль у площині взаємовідносин “громадянин – органи виконавчої влади”.

У статті проаналізовано роботу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері забезпечення та захисту прав і свобод дітей, оскільки вони є найвразливішою категорією осіб, які постраждали від збройного конфлікту, і самостійно про себе подбати не можуть. Зокрема, особливу увагу присвячено проблемам депортації українських дітей, можливим способам повернення їх в Україну, питанням незаконного всиновлення їх громадянами росії, в тому числі навіть Уповноваженою рф з прав дитини.

Визначено, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – це незалежний, політично нейтральний, одноособовий орган, що призначається Верховною Радою України, який на постійній основі здійснює контроль за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції, проте він діє неформально на власний розсуд і сила його рішень, на жаль, не має обов’язкового характеру. Зазначено, що інститут омбудсмена належить до недержавних національних правозахисних інститутів, які створюються для контролю та нагляду за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування задля дотримання ними прав та свобод людини і громадянина, а також бере участь у механізмі відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.