Теоретико-правові аспекти ефективності правової політики у сфері домашнього насильства: соціальні причини проблеми

Iryna Andrusiak. Theoretical and legal aspects of the efficiency of legal policy in the sphere of domestic violence: social causes of the problem. https://science.lpnu.ua/law/all-volumes-and-issues/volume-10-number-3-39...

1
Національний університет “Львівська політехніка”, Навчально-науковий інститут права та психології

В статті проводиться аналіз соціальних чинників, які впливають на поширення проблеми домашнього насильства як суспільно-негативного явища, що зазіхає на фізичну недоторканість й інші особистісні права людини. Позиціоновано, що домашнє насильство може бути викликане соціальними чинниками, які впливають на взаємовідносини у сім’ї і сприяють конфліктам й агресії та на поведінку, переконання, ставлення й життєві кореляції індивідів та груп.

Вони охоплюють різні аспекти суспільно-державного життя і містять такі елементи: економічна, політична ситуація в державі, освітня компонента, спосіб життя та особливості його трансформації й інші. Проблеми держави впливають на громадян, економічні кризи, бідність населення провокує ряд інших факторів, що позиціонуючись вже на індивідуальному рівні, спричиняє поширення проблеми на багато домогосподарств, доведено, що спостерігається позитивна кореляція між домашнім насильством щодо жінок і низьким доходом.

Рівень освіти та доступ до навчання сприяють особистому та професійному розвитку, в соціальному аспекті можуть подолати нерівність та дискримінацію. Суспільна успішність, поведінка, соціальне життя великою мірою залежить від системи освіти, яка включає процес передачі знань, що через ефективні реально існуючі установи суспільства надають молоді достатньо знань для життя та розвитку. Вмотивовано, що рівень освіти негативно корелює з домашнім насильством щодо жінок, а вища освіта суттєво знижує ризик домашнього насильства щодо жінок. Доведено, що нещодавні пандемічні загрози та військові дії як чинник проблем у державній системі та політичній реальності суттєво впливає на поведінку населення у різних сферах, у тому числі виступають причиною домашнього насильства.

Мотивовано, що при розробці політики запобігання та протидії домашньому насильству важливо визнати точки перетину соціальних, культурно-ментальних та індивідуальних факторів, для того щоб не тільки врахувати кожен фактор, але й складну взаємодію, яка існує між ними.

1.​Hajnasiri H, Gheshlagh R.G, Sayehmiri K, Moafi F, Farajzadeh M. (2016). Domestic violence among Iranian women: a systematic review and meta-analysis. Iran Red Crescent Med J, 18(6), 1–8. https://doi.org/10.5812/ircmj.34971. [in English] https://doi.org/10.5812/ircmj.34971

2.​WHO. (2013) Global and regional estimates of violence against women: prevalence and health effects of intimate partner violence and non-partner sexual violence.Geneva: World Health Organization; www.who.int/reproductivehealth. [in English].

3.​Garcia-Moreno C, Watts C. Violence against women: an urgent public health priority. Bull World Health Organization. 2011, 89(1), 2. [in English] https://doi.org/10.2471/BLT.10.085217

4.​Кaur R., Bhullar N., Dhaliwal, G. K. (2020)  Sociocultural and legal determinants of domestic violence in South Asian countries: A review. Trauma, Violence, & Abuse, 2020.21(1),69-84. [in English].

5.​Owoaje E.T, Olaolorun F.M. (2012) Women at risk of physical intimate partner violence: a cross- sectional analysis of a low-income Community in Southwest. Afr J Reprod Health. 2012  16(1), 43–53[in English].

6.​Chen  X.,  Ma  Y.,   Chen  Y.    Religious  beliefs  and  domestic  violence  against women in China. Journal of Interpersonal Violence, 2020. Vol. 35(17-18). Р. 3635-3655. [in English]; 

7.​Joshi  P.,  Dhungana  R.  R.,  Subedi  N.,   Syed,  Z. (2019) Domestic  violence  in  South Asian countries: A systematic review. Journal of Immigrant and Minority Health,  21(4),  856-872. [in English]; 

8.​Yari A, Nouri R, Rashidian H, Nadrian H. (2013) Prevalence and determinants of sexual intimate partner violence against women in the city of Marivan, Iran. J Family Reprod Health. 7(4):157–63. [in English]; 

9.​Hajnasiri H, Gheshlagh RG, Sayehmiri K, Moafi F, Farajzadeh M. Domestic violence among Iranian women: a systematic review and meta-analysis. Iran Red Crescent Med J. 2016;18(6):1–8. https://doi.org/10.5812/ircmj.34971. [in English] https://doi.org/10.5812/ircmj.34971 .

10.​Doku D.T, Asante K.O. Women’s approval of domestic physical violence against wives: analysis of the Ghana demographic and health survey. BMC Women's Health. 2015;15(120). https://doi.org/10.1186/s12905-015-0276-0[in English]; 

11.​The COVID-19 pandemic exacerbated gender violence. (2020) URL: https://www.eluniversal.com.mx/english/covid-19-pandemic-exacerbated-gen... English];

12.​De Silva B., Dharmasiri  K., Dissanayake  D. (2022) The Cultural and Societal Factors Contributing to Domestic Violence in Asia. GNOSI: An Interdisciplinary Journal of Human Theory and Praxis,  6(2), 1-6. URL: https://www.gnosijournal.com/index.php/gnosi/article/view/229[in English].