Анотація. Статтю присвячено проблемі формування професійно-педагогічної мобільності май-
бутніх викладачів у магістратурі, зокрема експериментальному дослідженню педагогічних умов її
забезпечення шляхом перевірки авторської концепції та впровадження в освітній процес системи
формування.
Професійну мобільність у наукових дослідженнях трактують як багатогранне явище, що
розглядається у філософському (закономірності переходу кількісних змін у якісні), соціологічному
(зміна соціально-професійного статусу та позицій у структурі суспільства), психологічному (здатність
до саморозвитку, адаптації та опанування нових технологій), педагогічному (інтегративна якість осо-
бистості, що забезпечує самореалізацію через компетентності) та державно-управлінському (відтво-
рення соціально-професійної структури й задоволення потреб суспільства у професіях і кваліфікаціях)
аспектах.
Результати дослідження засвідчили, що професійно-педагогічна мобільність є самостійною кате-
горією, яка визначає орієнтацію майбутнього викладача на організацію та управління освітнім про-
цесом у закладах вищої освіти. На підставі вивчення наукової літератури з цієї проблематики нами
уточнено сутність поняття професійно-педагогічної мобільності та визначено її основні компоненти
(аксіологічний, гносеологічний, процесуальний і регулятивний).
На основі актуальних теоретичних уявлень про професійно-педагогічну мобільність майбутніх
викладачів представлено експериментальне підтвердження авторської концепції її формування в умовах магістратури. Рушіями створення цієї концепції стали соціальне замовлення, вимоги до рівня підготовки майбутніх викладачів, зростання вимог до кваліфікації випускників закладів вищої освіти, а також об’єктивні потреби у самовдосконаленні, саморозвитку й творчості.
За результатами експериментального дослідження педагогічних умов формування професійно-
педагогічної мобільності майбутнього викладача у магістратурі (шляхом перевірки авторської концеп-
ції через упровадження відповідної системи) констатовано її ефективність у забезпеченні якісної
підготовки магістрантів, розвитку їхньої здатності до саморозвитку, рефлексії та адаптації в умовах
сучасної вищої освіти. Зокрема, якісний і кількісний аналіз отриманих даних виявив позитивну дина-
міку рівнів сформованості професійно-педагогічної мобільності. Достовірність результатів експери-
ментального дослідження підтверджено статистично із використанням критерію Пірсона χ².
Результати дослідження можуть бути використані під час розроблення та вдосконалення освітніх
програм і навчальних планів підготовки майбутніх викладачів, оновлення змісту дисциплін загального
й фахового циклів та методик їх викладання. Вони становлять науково-методичну основу для вдоско-
налення системи професійної підготовки, зокрема шляхом проведення тренінгів, виконання форсайт-
проєктів та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників у сфері професійно-педагогічної
мобільності.
- Ismailova, G., Mamanova, A., Aypova, G., Begaliyeva, N., Konyrbayeva, S., & Sultanbek, M. (2020). Determining professional mobility levels of secondary school teachers. International Journal of Cognitive Research in Science, Engineering and Education, 3, 39–45.
- Batechko, N., & Tytarenko, I. (2016). Development of master's degree in Ukraine on the basis of interdisciplinarity. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (3–4), 17–22.
- Bryzhak, N. (2016). Professional mobility as a professional quality of the future teacher. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Pedagogy. Social Work, 1, 67–70.
- Presutti, F. (2023). Teaching/learning by skills in the 21st century: The new model of schools and university education. In F. Presutti (Ed.), New humanism in the techno-computerized society of the 21st century: Virtual reality, artificial intelligence and cultural myths (pp. 1–14). I.S.P.E.F. https://www.researchgate.net/publication/371875570
- National Agency for Higher Education Quality Assurance. (2020). Glossary of terms for quality assurance in higher education. Kyiv. https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2020/01/Глосарій.pdf
- Zhukova, D. V. (2022). Components of creative competence of future teachers of professional education. Innovative Pedagogy, 49(1), 114–118.
- Kalishchuk, O. D. (2018). Theoretical analysis of the concept of “mobility” from the standpoint of diverse scientific approaches. Scientific Notes of the National Pedagogical Dragomanov University. Series: Pedagogical Sciences, 140, 77–83.
- Kaliuzhna, T. H. (2012). Pedagogical axiology in the context of modernization of professional and pedagogical education. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University.
- Klymenko, L. V., & Ridei, N. M. (2015). Mobility as a category of the theory and methodology of professional training of specialists at universities. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Pedagogy. Psychology. Philosophy, 208, 89–97.
- Klymenko, Yu. A. (2011). Professional mobility of future teachers in the countries of the European Union (Unpublished Candidate of Pedagogical Sciences dissertation abstract). Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.
- Kolomiiets, A. M., Lazarenko, N. I., & Klymenko, A. O. (2017). Symbiosis of methodological approaches to the development of education in the conditions of the information society. Science and Education, 4, 107–112.
- Kuzminskyi, A. I. (2017). Some aspects of the implementation and use of advanced pedagogical experience at the university. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after V. O. Sukhomlynskyi. Pedagogical Sciences, 4, 275–280.
- Myhovych, I. V. (2019). Mobility as the basis of the national policy of internationalization of higher education systems in Eastern European countries. Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University. Pedagogical Sciences, 1(1), 215–231.
- Naidonov, M. I. (2023). Formation of a system of reflexive management in organizations. Kyiv: IRIS.
- Nevmerzhytska, O. V. (2013). Development of axiological ideas in the national educational space of the 19th – first third of the 20th century (Unpublished Doctor of Pedagogical Sciences dissertation abstract). Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University.
- Nemchenko, S., & Lebid, O. (2013). Creation of a reflexive environment of the master's program as a condition for effective training of the future head of an educational institution. Youth and the Market, 12, 63–67.
- Smalius, L. N., & Shavrovska, N. V. (2016). Development of flexibility as an integral characteristic of personality. Science and Education a New Dimension: Pedagogy and Psychology, 4(41), 76–79.
- Sushentseva, L. L. (2011). Formation of professional mobility of future skilled workers in vocational schools: Theory and practice. Kryvyi Rih: Vydavnychyi Dim.
- Khomiuk, I. V. (2013). The system of forming professional mobility of future mechanical engineering specialists (Unpublished Doctor of Pedagogical Sciences dissertation abstract). National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine.
- Shvai, R. I. (2014). Creativity, creativeness and innovativeness as concepts of key competence. Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Pedagogical Sciences, 116, 172–175.
- Yalanska, S. P., & Bondarenko, A. V. (2021). Development of the teacher’s creative competence as a conductor of transformational changes in the education system. Electronic Collection of Scientific Works of Zaporizhzhia Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education, 1(43). http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/22665/1