У статті досліджуються природно-кліматичні особливості регіону та міста Ужгород, які впливають на специфіку розвитку прирічкових територій. Річка Уж формується у гірському ландшафті Карпат. Функціонування екосистеми річки змінюється при виході її на пологі тераси та рівнину. Антропогенний тиск міста зумовлює збільшення проблем у процесі її самовідтворювальності. Розвиток міста, передбачений генеральним планом, архітектурно-планувальні засоби, ініціативи мешканців визначають в’язки і відносини між основними складовими системи: річки, міста і людини.
Ключові слова: Ужгород, річка Уж, генеральний план міста, прибережні території, природно-відновлювальні процеси, благоустрій та облаштування.
Афанасьєв, С., 2006. Структура біотичних угруповань та оцінка екологічного статусу річок басейну Тиси. Київ : СП Інтердрук.
Бойчук, І. та Третяк, П., 2008. Особливості формування липневої повені 2008 року в Карпатах. Праці наукового товариства ім. Т. Шевченка. С. 285–292.
Вадимов, В. М., 2000. Город и река. Киев-Полтава: Археология.
Габрель М. М., 2011. Містобудівні механізми регулювання процесів урбанізації в гірських ландшафтах Карпат. Науковий вісник НЛТУ України, 21.16. С. 28–35.
Габчак, Н., 2003. Антропогенна трансформація та екологічний стан річкових систем Закарпаття. Наука і освіта, 2003. Т. 30. С. 9–11.
Геренчук, К. І., ред., 1981. Природа Закарпатської області. Львів : Вища школа.
Голик, Й. М. та Несух, М. М., 2011. Вплив водойм на формування функціонально-планувальної структури поселень Закарпаття. Містобудування та територіальне планування, 40. С. 284–289.
Делеган, М., 2013. З історії м. Ужгорода XVIII–XIX ст.: джерелознавчий аспект. Краєзнавство. С. 197–204.
Дида І. А., 2011. Значення природних ландшафтів для збереження ідентичності архітектурного середовища в умовах Українських Карпат. Науковий вісник НЛТУ України, 21.16. С. 22–28.
Зеркаль, М., Рябовіл, М., 2019. Ужгород. Внесення змін до генерального плану. Звіт про стратегічну екологічну оцінку. Київ. С. 85.
Ковач, А. І. та Колесник, О. Б., 2014. Дослідження структури та динаміки прируслових фітосистем річки Уж в межах міста Ужгорода. Біологічні дослідження. С. 229–231.
Колодко, М. М. та Третяк, П. Р., 2004. Роль лісів у формуванні повеней у Карпатах. Лісівнича академія наук України: Наукові праці, 3. С. 29–34.
Криворучко, Н. І. та Дорошенко, Ю. О., 2016. Система “річка-місто”: методологічні аспекти архітектурної діяльності. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, 146. С. 92–97.
Лукомська, І. О., 2014. Методичні основи архітектурно-ландшафтної організації долинних просторів річок Українських Карпат. Дисертація кандидата архітектури, Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка, Полтава, 2014.
Олийник, В. С., 1989. Водоохранная и водорегулирующая роль горных лесов Карпат. Гидрологическая роль лесных геосистем. Новосибирск. С. 73–79.
Петришин Г. П., 1990. Природно-ландшафтные основы процесса градообразования. Диссертация кандидата архитектуры, Московский архитектурный институт, Москва.
Плани і кошториси державного інженера м. Унгвар на перебудову і ремонт мостів на шляху Унгвар – Ужок, пошкоджених повінню. 1867. ДАЗО, ф. 4, оп. 12, спр. 1152, арк.1–75.
Ресурсы поверхностных вод СССР. Украина и Молдавия. 1969. Ленинград : Гидрометеоиздат. Т. 6. Вып. 1.
Стойко, С. М., 2011. Система екологічних заходів із запобігання повеням в Українських Карпатах. Вісник ЛДУ БЖД, 5. С. 91–99.
Удовенко, О. І., Ківва, С. Л. та Ковалець, І. В., 2014. Оцінка кліматичних характеристик екстремальних дощових паводків з використанням методів статистичного даунскелінгу. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4 (35). С. 39–48.
Ужгород. План зонування території міста. Пояснювальна записка. 2014. Київ : ДП “Український державний науково-дослідний iнститут проектування міст “Дiпромiсто” ім. Ю. М. Білоконя”.
Чайка, В. Є., 1999. Урбоекологія. Вінниця : Віноблдрукарня.
Januchta-Szostak, A., 2011. Woda w miejskiej przestrzeni publicznej: modelowe formy zagospodarowania wód opadowych i powierzchniowych. Poznań: Wydawnictwo Politechniki Poznańskiej.
Okołowicz, M., 2015. Naturalność krajobrazu nabrzeży rzek w miastach a ich wykorzystanie rekreacyjne. Warszawa: Szkoła Główna Wiejskiego w Warszawie.
Petryshyn, H., red., 2012. Budowa tożsamości Szczecina w oparciu o wykorzystanie kulturowych wartości krajobrazu nadrzecznego miasta. Szczecin : Hogben.
Petryshyn, H., Pohrebennyk, V., Sosnova, N., Tupis, S. and Kochanek A., 2019. Problems of protection of geomorphological monuments in the structure of metropolitan city. GeoLinks: multidisciplinary international scientific conference : abstracts, 26–29 March 2019, Athens. P. 47–48.
Petryshyn, H. and Polianska V., 2020. Development of the water-green frame of the Vinnytsya. Water supply and wastewater disposal 3. Lublin : Politechnika Lubelska. P. 221–238.
Pohrebennyk, V., Petryshyn, H., Danylko, N., Borowik, B. and Zawislak S., 2018. Potential for the development of recreation of the Lviv aglomeration on the basis of surface waters. 18th International multidisciplinary scientific geoconference SGEM 2018. Hydrology and water resources : proceedings , 2–8 July, 2018. Albena. Bulgaria. P. 579–586.
Solomon, S., Qin D., Manning M. [et al], eds. Climate Change, 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change, Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA.