Гармонізація міського середовища житлових районів є стратегічним завданням сучасного містобудування, що вимагає інтегрованого системного підходу. Львів, як місто зі сформованою історичною структурою, демонструє комплекс специфічних викликів у процесі трансформації житлових середовищ. Показовим прикладом є житловий масив уздовж вулиці Грінченка, сформований у 1970–1990 роках, що включає різнотипологічну забудову – цегляні 12–14-поверхові, панельні 9-поверхові та 5-поверхові багатоквартирні будинки. Сучасний стан району характеризується фрагментарними просторовими змінами: неконтрольованою трансформацією громадських просторів, стихійним паркуванням та хаотичним розміщенням комерційних об'єктів без урахування цілісної просторової організації. Дослідження розглядає методологічні підходи до гармонізації таких районів, базуючись на аналізі світових практик та ідентифікації ефективних засобів подолання виявлених проблем. Проведено системний огляд актуальних урбаністичних досліджень, що визначають стратегічні принципи формування гармонійного міського середовища, зокрема: інтеграцію природних елементів, збалансоване функціональне зонування та створення безбар'єрного простору. Особливу увагу приділено аналізу міжнародного досвіду – Hammarby Sjöstad (Стокгольм), Greenwich Peninsula (Лондон) та Nordhavn (Копенгаген), які демонструють ефективні стратегії трансформації житлових районів. На основі проведеного аналізу запропоновано комплексні рекомендації щодо оновлення житлового середовища на прикладі вулиці Грінченка, включаючи формування багатофункціональних просторів, модернізацію пішохідної інфраструктури, інтеграцію екологічних рішень та впровадження сучасних урбаністичних практик для забезпечення високої якості міського простору.
Beatley, T. (2000). Green Urbanism: Learning from European Cities. Island Press.
Calthorpe, P. (2011). Urbanism in the Age of Climate Change. Island Press. https://doi.org/10.5822/978-1-61091-005-7
Gehl, J. (2010). Cities for People. Island Press.
Jenks, M., & Burton, E. (2000). Compact Cities: Sustainable Urban Forms for Developing Countries. Spon Press.
Moreno, C., Allam, Z., Chabaud, D., Gall, C., & Pratlong, F. (2021). Introducing the ‘15-minute city’: Sustainability, resilience and place identity in future post-pandemic cities. Smart Cities, 4(1), 93-111. https://doi.org/10.3390/smartcities4010006
Богданова Ю. Л. (2018). Міські ландшафти. Сьогодні й завтра. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Архітектура”, 895, 11–14. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPARX_2018_895_5
Богданова Ю., Копиляк І. (2022). Пошук архітектурних концепцій розвитку міста прилуки як складова навчального процесу на кафедрі дизайну архітектурного середовища Національного університету “Львівська політехніка”. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Архітектура”, 4(1), 21–29. https://doi.org/10.23939/sa2022.01.021
Гнесь І. П., Бурко Н. Д. (2019). Мікрорайони 60-70 рр. ХХ ст. в оцінках і преференціях мешканців. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Архітектура”, 1(2), 98–108. https://doi.org/10.23939/sa2019.02.098
Джигіль Ю. (2020). Інноваційні архітектурні ідеї житла майбутнього (в проектах студентів кафедри дизайну архітектурного середовища). Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Архітектура”, 2(2), 67–75. https://doi.org/10.23939/sa2020.02.067
Проскуряков В. (2022). Особливості навчання ландшафтному дизайну на кафедрі ДАС львівської архітектурної школи. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Архітектура”, 4(1), 135–142. https://doi.org/ 10.23939/sa2022.01.136