У статті розглядається поняття функціональної щільності як багатовимірного показника просторової організації міського середовища, що поєднує морфологічні, функціональні, соціальні та інфраструктурні характеристики. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення принципів планування міст в умовах повномасштабної війни, переміщення населення та зростання навантаження на інфраструктуру, особливо у західному регіоні України. Проблема полягає у відсутності уніфікованого підходу до вимірювання функціональної щільності та її інтеграції в урбаністичну політику.
Аналіз публікацій (Gehl, 2010; OECD, 2012; UN-Habitat, 2020) засвідчує, що функціональна щільність розглядається як чинник мобільності, доступності та ефективного використання простору. В українському контексті тема досліджується у працях Коник С.І. та практичних проєктах Urban Vision Lutsk (2024), що демонструють потенціал цифрового моделювання функціональних профілів.
Метою статті є уточнення поняття функціональної щільності, її індикаторів та визначення можливостей практичного застосування у плануванні.
Основну увагу приділено чотирьом вимірам: морфологічному, функціональному, соціальному та інфраструктурному. Запропоновано типологію міських фрагментів за рівнем функціонального насичення та розглянуто сценарії трансформації — декомпресія, диверсифікація, ревіталізація, функціональне перепрофілювання. Окреслено можливість цифрового моніторингу функціональної щільності за допомогою інтеграції індикаторів у ГІС-системи.
У висновках узагальнено поняттєві та методичні засади аналізу функціональної щільності та визначено потенційні напрями подальших досліджень, зокрема в аспектах інституційного впровадження, типологізації міських середовищ та оцінювання функціонального балансу в умовах післявоєнної відбудови.
Gehl, J. (2010). Cities for People. Washington, DC: Island Press.
Jacobs, J. (1961). The Death and Life of Great American Cities. New York: Random House.
van den Hoek, JW. (2008) The MXI (Mixed-use Index) as Tool for Urban Planning and Analysis in Corporations and Cities: Envisioning Corporate Real Estate in the Urban Future. pp. 1-15.
Lynch, K. (1960). The Image of the City. Cambridge, MA: MIT Press.
OECD (2012). Compact City Policies: A Comparative Assessment. Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/9789264167865-en
UN-Habitat (2020). World Cities Report 2020: The Value of Sustainable Urbanization. Nairobi: United Nations Human Settlements Programme. [online] Доступно: https://unhabitat.org/wcr [Дата звернення: 15 квітня 2025].
Алгоритм Дій (2024). Урбаністичне дослідження міста Луцьк (Urban Vision Lutsk): перший крок для формування майстер-плану міста. [online] Доступно: https://algorytm.ngo/blogs/urbanistychne-doslidzhennia-mista-lutsk-urban-vision-lutsk-pershyy-krok-dlia-formuvannia-mayster-planu-mista [Дата звернення: 15 квітня 2025].
Борщ, П., Гнатюк, О. (2024). Концепція м’якого міста та можливості її застосування в Україні. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya / Економічна та соціальна географія, 92, 66–76, DOI:https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.92.66-76.
Дронова, О. (2015). Новий урбанізм: у пошуках виходу з урбаністичного колапсу. Український географічний журнал, 3, 33-41.]. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2015.03.033.
Коник, С.І. (2017). Методи дослідження інтенсифікації забудови у міському середовищі. У: Містознавчі студії: становлення наукового напрямку. Львів: НУ «Львівська політехніка», с. 51–53.
Коник, С.І. (2019). Вплив процесу ущільнення забудови на візуальний образ Львова. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, 54, с. 257–267.
Коник, С.І. (2021). Ущільнення забудови території історично сформованих міст (на прикладі Львова). Дис. … канд. архітектури. Львів: Національний університет «Львівська політехніка».
Лєліч, М. (2024, Жовтень). Інтерв’ю мера Львова Андрія Садового. РБК-Україна. Доступно http://www.rbc.ua [Дата звернення: 15 квітня 2025].
Тімохін, В.О. (2019). Естетична нашарованість міського середовища. У: Містобудування: проблеми і перспективи розвитку. Київ: КНУБА, с. 9–10.
Уль, А.В., Мельник, Ю.А., & Мельник, О.В. (2023). Кількісні інструменти вимірювання та класифікації міського простору. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, (19), 20–32. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2023-9(19)-23
Устінова, І.І. (2019). Новий напрям теорії містобудування «хвильова урбаністика». У: Містобудування: проблеми і перспективи розвитку. Київ: КНУБА, с. 10–11.
Шебек, Н.М. (2019). Перспективи впровадження методу спектрального аналізу в архітектурно-містобудівні дослідження. У: Містобудування: проблеми і перспективи розвитку. Київ: КНУБА, с. 11–12.