При постановці проблеми було проаналізовано стан паліативної допомоги в Україні. Фактична кількість паліативних ліжок варіює в межах 1247–1500, що становить менше половини від мінімального рівня, рекомендованого ВООЗ (близько 3150–4200). Загальна річна потреба в паліативній допомозі в країні перевищує 600 тисяч осіб (МОЗ України, 2024). Це кількісний показник, а якісний показник – фрагментарністю, відсутністю цілісних функціонально-просторових рішень і переважанням вторинного використання існуючих медичних будівель, які не адаптовані до специфічних потреб пацієнтів. У більшості випадків паліативна допомога надається у складі відокремлених відділень багатопрофільних медичних закладів або в тимчасово адаптованих приміщеннях, архітектурна конфігурація яких не забезпечує чіткої просторової ієрархії. У таких умовах особливої ваги набуває формування автономних паліативних центрів – комплексних інституцій, здатних забезпечити не лише медичний догляд, а й всебічну підтримку. Попри наявність окремих позитивних практик, в Україні досі не сформовано чіткої типології закладів з відповідним функціональним наповненням, не уніфіковано принципів просторової організації кожного типу, відсутні стандартизовані рішення щодо кожного блоку та їхніх зв’язків. Це зумовлює потребу в архітектурному дослідженні, спрямованому на формування системної моделі функціональної організації автономного паліативного закладу, що відповідатиме потребам цільової групи, етичним принципам і просторовим засадам гуманної архітектури. Питання функціональної організації закладів паліативної допомоги розглядається в низці міжнародних міждисциплінарних досліджень у галузях архітектури, медицини, геронтології, психології та охорони здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я України. (2023, 14 жовтня). Паліативні пацієнти: кожна людина має право піти гідно. https://moz.gov.ua/uk/paliativni-pacienti-kozhna-ljudina-mae-pravo-piti-gidno [Дата звернення: 6 червня 2025].
Міністерство охорони здоров’я України. (2024, 21 лютого). Паліативна допомога стане якіснішою та доступнішою для пацієнта незалежно від місця її отримання. https://moz.gov.ua/uk/paliativna-dopomoga-stane-jakisnishoju-ta-dostupnishoju-dlja-pacienta-nezalezhno-vid-miscja-ii-otrimannja [Дата звернення: 6 червня 2025].
Adams, A. (2016). Home and/or Hospital: The Architectures of End-of-Life Care. Change Over Time, 6(2), 248–263. https://doi.org/10.1353/cot.2016.0015
American Academy of Pediatrics. (2013). Pediatric palliative care and hospice care commitments, guidelines, and recommendations. Pediatrics, 132(5), 966–972. https://doi.org/10.1542/peds.2013-2731
Archello. (2017). Assisi Hospice. https://archello.com/project/assisi-hospice [Дата звернення: 7 червня 2025].
Assisi Hospice. (2021). The New Assisi Hospice. Scribd. https://www.scribd.com/document/502349827/The-New-Assisi-Hospice [Дата звернення: 7 червня 2025].
Assisi Hospice. (2025). Corporate Brochure. https://www.assisihospice.org.sg/wp-content/uploads/EN-Brochure-Corporate-2025.pdf [Дата звернення: 7 червня 2025].
Care Dimensions. (2024). Hospice Houses Brochure. https://www.caredimensions.org/userfiles/files/Brochures%20and%20booklets/HospiceHouses%208Panel-062024.pdf [Дата звернення: 7 червня 2025].
Faith Presbyterian Hospice. (n.d.). T. Boone Pickens Center for Hospice and Palliative Care. https://www.faithpreshospice.org/hospice-palliative-care/t-boone-pickens-center/ [Дата звернення: 7 червня 2025].
Facility Guidelines Institute. (2022). Designing End-of-Life Care Settings to Enhance Quality of Life. https://fgiguidelines.org/wp-content/uploads/2022/10/Designing-End-of-Life-Care-Settings-to-Enhance-Quality-of-Life.pdf [Дата звернення: 7 червня 2025].
Irish Hospice Foundation. (2020). Design & Dignity Guidelines for Physical Environments of Hospitals Supporting End-of-Life Care. https://hospicefoundation.ie/wp-content/uploads/2020/12/Design-Dignity-Guidelines-Irish-Hospice-Foundation-2020.pdf [Дата звернення: 7 червня 2025].
King’s Fund, The. (2014). EHE principles of hospice design. London: The King’s Fund. https://assets.kingsfund.org.uk/f/256914/x/2a80705b3d/ehe_principles_hospice_design_2014.pdf [Дата звернення: 6 червня 2025].
Knox, M. (2022). Design-Related Impacts on End-of-Life Experience: A Brief Report of Findings from an Exploratory Qualitative Study. American Journal of Hospice and Palliative Medicine, 40(7), 753–760. https://doi.org/10.1177/10499091221129203
Maggie’s. (n.d.). Maggie’s West London Centre: Design Guide. https://www.maggies.org/media/filer_public/93/16/9316d6e0-fc97-40d3-beec-7fd2840ae2b1/maggieswestlondon_designguide.pdf [Дата звернення: 7 червня 2025].
Mathews, J., Hannon, B., & Zimmermann, C. (2021). Models of Integration of Specialized Palliative Care with Oncology. Current Treatment Options in Oncology, 22(5), 44. https://doi.org/10.1007/s11864-021-00836-1
McLaughlan, R., Richards, K., Lipson-Smith, R., Collins, A., & Philip, J. (2022). Designing Palliative Care Facilities to Better Support Patient and Family Care: A Staff Perspective. Health Environments Research & Design Journal (HERD), 15(2), 149–162. https://doi.org/10.1177/19375867211059078
Taylor, J. (2015). A Fresh Approach to Palliative Care – Sustainable Design. Housing Learning & Improvement Network. https://www.housinglin.org.uk/_assets/Resources/Housing/Practice_examples/Housing_LIN_case_studies/HLIN_CaseStudy_109_SustainableHospice.pdf [Дата звернення: 7 червня 2025].
Voumard, R., Rubli Truchard, E., Benaroyo, L., Borasio, G. D., Büla, C., & Jox, R. J. (2018). Geriatric palliative care: a view of its concept, challenges and strategies. BMC Geriatrics, 18(220). https://doi.org/10.1186/s12877-018-0914-0
Wang, W., Zhang, H., & Zhou, J. (2024). Rest-in-Peace: Research on the Architectural Types and Design Ideas to Guide Design of Hospice Care Building. SAGE Open. https://doi.org/10.1177/21582440241247292
World Health Organization. (2020). Palliative care. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/palliative-care [Дата звернення: 6 червня 2025]