СИНТЕЗ ЕСТЕРІВ НА ОСНОВІ ПРОДУКТІВ ОКИСНЕННЯ ЦИКЛОГЕКСАНУ

2018;
: 96-101
1
Національний університет «Львівська політехніка»
2
Національний університет „Львівська політехніка”

Об’єктом даного дослідження є процес окиснення циклогексану. Одним з найбільш проблемних місць в даному процесі є низьке значення конверсії вихідної сировини та невисокі значення селективності за цільовими продуктами при конверсії вище за 4 %. Причиною цього є відсутність сучасних ефективних каталітичних систем, які б могли підвищити названі параметри.  Одними з напрямків вирішення даних проблем є створення технології комплексного використання одержаних продуктів окиснення на основі розроблених нових ефективних каталітичних систем, що дасть змогу підвищити селективність процесу. Перспективним є дослідження каталітичних систем на основі органічних солей металів змінної валентності та їх подальша модифікація шляхом введення добавок різної природи. Успішним напрямком в пошуку ефективних каталізаторів для даного процесу є створення бінарних каталітичних систем з використанням активних кисневмісних добавок та діючого промислового каталізатора – нафтенату кобальту. В даному дослідженні використовувалась кисне-CN-вмісна сполука –  Біс-2 ціанетиловий етер.

      Встановлено позитивний вплив досліджуваної кисневмісної добавки на основні техніко-економічні показники процесу окиснення циклогексану – селективність за продуктами окиснення та співвідношення цільових продуктів. Селективність за цільовими продуктами зростає на 3–4 % в порівнянні з окисненням на промисловому каталізаторі і зберігається максимальною – 73 % при конверсії. Це в два рази перевищує конверсію в промислових умовах – 7,3 %. Встановлено, що в присутності досліджуваної бінарної каталітичної системи при конверсії вище за 4 %, зростає кількість утворених кислот до 20,3 %. В зв’язку з цим запропоновано метод утилізації одержаних кислот шляхом їх естерифікації зі спиртом. Було проведено естерифікацію водного шару кислот в надлишку н-бутанолу в присутності іонообмінної смоли КУ-2 при температурі кипіння утвореного азеотропу вода–н-бутанол. В подальшому, отримані естери можна використати як пластифікатори для полімерів. У випадку естерифікації з нижчими спиртами, одержані естери можна розділити за температурою кипіння та використати як сировину для виділення індивідуальних кислот.

       Завдяки цьому забезпечується можливість розширення напрямків кваліфікованого використання усіх продуктів процесу окиснення циклогексану. У порівнянні з аналогічними відомими каталізаторами процес окиснення в присутності бінарної каталітичної системи: нафтенат кобальту –  біс-2 ціанетиловий етер, дозволяє зменшити собівартість продукції.

1. Реутський, В. В. Окиснення циклогексану в присутності багатоатомних спиртів [Текст] /
В. В. Реутський, О. С. Іващук, С. О. Мудрий, О. О. Супрун // тез. доп. Міжнар. наук. конф. (2012). –
Львів: APCTOS, 2012. – С. 24. 2. Christopher, R. Oxidation of Cyclohexane by Transition Metal Oxides
on Zeolites [Text] / R. Christopher, R. Riley, E. Nancy Montgomery, N. Nada Megally, A. Jessica Gunn,
L. Shannon Davis // The Open Catalysis Journal. – 2012. – Vol. 1. – Р. 8–13.1. 3. Лудин А. М.,
Реутський В. В. Вплив амінокислот на процес окиснення циклогексану [Текст] / А. М. Лудин,
Реутський В. В. // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Хімія, технологія речовин та їх
застосування”. – 2016. – №841. – С. 108–113. 4. Ivashchuk, O. Cyclohexane oxidation in the presence
of variable valency metals chelates [Text] / O. Ivashchuk, V. Reutskyy, S. Mudryy, O. Zaichenko, N. Mitina //
Chemistry & Chemical Technology. – 2012. – Vol. 6, No. 3. – P. 339–343. 5. Супрун О. О. Використання
амінокислот в процесі окиснення циклогексану [Текст] / О. О. Супрун, В. В. Реутський,
О. С. Іващук, С. О. Мудрий // Вісник НУ “Львівська політехніка” “Хімія, технологія речовин та їх
застосування”. – 2014. – № 787. – С. 187–190.