ОБҐРУНТУВАННЯ СУЧАСНИХ МОДЕЛЕЙ ТА СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ТВОРЧОСТІ

Л. Лісовська; А. Теребух; М. Гацук

Автори виокремили та обґрунтували шість моделей розуміння креативності та творчого процесу. Використання цих сучасних та загальноприйнятих моделей дозволяє пояснити феномен «креативності» різними компонентами, стадіями або фазами. Особливої уваги автори надали вивченню та проведенню характеристики процесу організаційної творчості на прикладі модифікованої моделі Уолласа, зокрема деталізовано компоненти формування етапів та фактори впливу на різних етапах. На підставі аналізування наукових джерел автори сформували узагальнену модель творчого процесу, визначили завдання кожного етапу організаційної творчості та силу та напрям дії факторів зовнішнього середовища.

У статті проведено економічне обґрунтування доцільності впровадження Системи підтримки організаційної творчості на прикладі вітчизняної організації ТОВ «Енерготехпром». Для розробки системи управління знаннями на підприємстві були визначені основні технічні вимоги до системи, на основі розробленої схеми була визначена приблизна вартість розробки та утримання даної системи (за умови аутсорсингу). Розрахунок ефективності впровадження цього інноваційного проекту був здійснений відповідно до міжнародних стандартів та підтвердив доцільність реалізації проекту.

організаційна творчість

системи підтримки творчості

моделі творчого процесу

системи підтримки організаційної творчості

креативна підтримка.

1. Van Gundy, A. (1987) Organizational creativity and innovation, Frontiers of Creativity Research, Bearly, Buffalo, NY. 2. M. Klijn, W. Tomic, A review of creativity within organizations from a psychological perspective, J. Manag. Dev. 29. 322–343. 3. W. Choi, N. Madjar, Y. Yun (2010) Perceived organizational support, goal orientation,exchange ideology and creativity, Proceedings of Academy of Management,Montreal. 4. S.J. Shin, J. Zhou, (2007) When is educational specialization heterogeneity related to creativity in research and development teams? Transformational leadership asmoderator, J. Appl. Psychol. 92, 1709–1721. 5. Blomberg, (2014) Organizational creativity diluted: a critical appraisal of discursivepractices in academic research, J. Organ. Change Manag. 27 (6), 935–954. 6. Amabile, T. M. (1988) A model of creativity and innovation in organizations, Research in Organizational Behavior,Vol.10, pp. 123–167. 7. D.M. Steiger, (2010) Decision support as knowledge creation. A business intelligence design theory, Int. J. Bus. Intell. Res. 1 (1), pp. 29–47. 8. J.D. Houghton, T.C. DiLiello, (2010) Leadership development: the key to unlocking individual creativity in organizations, Leadersh. Organ. Dev. J. 11 pp. 230–245. 9. Brennan, L. Dooley, (2005) Networked creativity: a structured management frameworkfor stimulating innovation, Technovation 25 (12), 1388–1399. 10. Dougherty, D., & Hardy, B. F. (1996) Sustained innovation production in large mature organizations: Overcomingorganization problems, Academy of Management Journal, 39, pp.826–851. 11. Drazin, R., Glynn, M. A., & Karanjian, R. K. (1999) Multilevel theorizing about creativity in organizations: A sensemaking perspective, Academy of Management Review, 24, pp.286–307. 12. Eisenberger, R., & Armeli, S. (1997) Can salient reward increase creative performance without reducing intrinsiccreative interest?, Journal of Personality and Social Psychology, 72, pp.652–663. 13. Ekvall, G. (1997) Organizational conditions and levels of creativity, Creativity and Innovation Management, 6, pp. 195–205. 14. Cameron M. F.& Dennis A. G. (2000) Factors influencing creativity in the domain of managerial decision making,Journal of Management, Vol.26, No.4, pp. 705-732. 15. Flynn, M., Dooley, L., Osullivan, D. & Cormican, K. (2003) Idea management for organizational innovation,International Journal of Innovation Management, Vol. 7, No.4, pp. 417-442. 16. Ford, C. M. (1996) A theory of individual creative action in multiple social domains, Academy of ManagementReview, 21, pp. 1112–1142. 17. Davenport, T., De Long, D.W. & Beers, M. C. (1998) Successful knowledge management projects, Sloan ManagementReview, Vol. 39, No.2., pp. 50-58. 18. Cummings, A. & Oldham, G. R. (1997) Enhancing creativity: Managing work contexts for the high potentialemployee. California Management Review, 40, pp. 22–38. 19. Gerald F. S. (1998) Idea generation techniques: A formulary of active ingredients, Journal of Creative Behavior, Vol.32, No. 2, pp. 108-133. 20. Gruber, H. E. & Davis, S. N. (1988) Inching our way up Mount Olympus: The evolving-systems approach to creativethinking, The Nature of Creativity, Contemporary Psychological Perspectives, pp. 243–270. 20. J.A. McLean, Place for creativity in management, Br. J. Adm. Manag. (Autumn) (2009) 30–31. 21. D.G. Sirmon, M.A. Hitt, R.D. Ireland, B.A. Gilbert, Resource orchestration to create competitive advantage: breadth, depth, and life cycle effects, J. Manag (2011), 37, 1390–1412. 22. Arora, A. Nandkumar, (2012) Insecure advantage? Markets for technology and the valueof resources for entrepreneurial ventures, Strateg. Manag. J. 33, 231–251. 23. S.A. Zahra, H.J. Sapienza, P. Davidsson, (2006) Entrepreneurship and dynamic capabilities: a review, model, and research agenda, J. Manag. Stud. 43, 917–955. 24. R.B. Cooper (2000) Information technology development creativity: a case study of attempted radical change, MIS Q. 24 (2), pp. 245–276. 25. Nonaka, H. Takeuchi, (1995) The Knowledge-Creating Company, Oxford UniversityPress, Oxford. 26. K.D. Elsbach, A.B. Hargadon, (2006) Enhancing creativity through “mindless” work: a framework of work day design, Organ. Sci. 17, 470–483. 27. J.D. Houghton, T.C. DiLiello, (2010) Leadership development: the key to unlocking individual creativity in organizations, Leadersh. Organ. Dev. J. 11, pp. 230–245. 28. T.M. Amabile, (1983) The Social Psychology of Creativity, Springer-Verlag, New York. 29. Shneiderman (2007) Creativity support tools: accelerating discovery and innovation,Commun. ACM 50 (12), pp. 20–32. 30. M. Voigt, K. Bergener (2013) Enhancing creativity in groups – proposition of andintegrated framework for designing group creativity support systems, Proceedingsof 46th Hawaii International Conference on System Sciences, IEEE ComputerSociety, pp. 225–234. 31. K. Nakakoji (2006) Meanings of tools, support, and uses for creative design processes, International Design Research Symposium’06, Seoul, CREDITS Research Center, pp. 156–165. 32. S.D. Muller, F. Ulrich (2013) Creativity and information systems in a hypercompetitive environment: a literature review, Commun. Assoc. Inf. Syst. 32 (1), 175–201. 33. S. Greene (2002) Characteristics of applications that support creativity, Commun. ACM 45(10), pp. 100–104. 34. R.W. Woodman, J.E. Sawyer, R.W. Griffin, (1993) Toward a theory of organizational creativity, Acad. Manag. Rev. 18 (2), pp. 276–293. 35. T. Dewett, (2003) Understanding the relationship between information technology andcreativity in organizations, Creat. Res. J. 15 (2–3), 167–182. 36. N. Davies, A. Zook, B. O’Neill, B. Headrick, M. Riedl, A. Grosz, M. Nitsche (2013) Creativity support for novice digital filmmaking, Proceedings of the SIGCHIConference 2013, Paris, France, ACM, New York, pp. 651–660. 37. K. Ortbach, R. Plattfaut, J. Popelbuss, B. Niehaves, (2012) A dynamic capability-based framework for business process management: theorizing and empirical application, Proceedings of 45th Hawaii International Conference on System Sciences, IEEE Computer Society, pp. 4287–4296.