Ґрамшіанський поворот у теорії міжнародних відносин (науково-методична стаття))

https://doi.org/10.23939/shv2019.02.033
Надіслано: Травень 10, 2019
Прийнято: Жовтень 10, 2019
Автори:
1
Lviv Polytechnic National University

У статті досліджено роль «ґрамшіанського повороту» у теорії міжнародних відносин. Мета розвідки полягає у з’ясуванні теоретичного значення «ґрамшіанського повороту» та розкритті змісту основних ідей неоґрамшіанського підходу у теорії міжнародних відносин. Спираючись на історичний метод, методи аналізу та порівняння теорій, розкрито ідейні витоки, ґенезу та хід розвитку неоґрамшіанства, як одного з теоретичних підходів у дослідженні міжнародних відносин. Висвітлені онтологічні та епістемологічні відмінності неоґрамшіанства від домінуючих дослідницьких напрямів в області вивчення міжнародних відносин – політичного реалізму та ліберального ідеалізму. Головну увагу приділено внеску у розроблення неоґрамшіанства таких його провідних теоретиків, як Р. Кокс, С. Ґілл, Кіс ван дер Пійл, Марк Руперт. Проаналізована критика неоґрамшіанців «проблемо-розв’язувальних» теорій з позицій «критичної» теорії. Визначені внесок неоґрамшіанства в історизацію досліджень міжнародних відносин та особливості застосування ним ґрамшіанських концепцій геґемонії, історичних блоків для інтерпретації світової політики. Встановлено, що на відмінну від традиційного державо-центрованого зображення міжнародної системи, натхнені працями А. Ґрамші вчені-міжнародники пояснюють світовий устрій складною взаємодією соціальних сил, інститутів, економічних відносин. Зроблено висновок про позитивний вплив неоґрамшіанського повороту на розвиток теорії міжнародних відносин, який звернув увагу на зв'язок між знанням та політикою, а також запропонував новий погляд на природу світового порядку, механізмів його формування та розвитку, історичної динаміки процесів на міжнародній арені.

Bibliografia gramsciana. Supplement updated to 1993. (1995). Cammet, John and Righi, Maria Luisa (eds.). Roma: Fondazione Istituto Gramsci.

Cox, Robert W. (1981). Social Forces, States and World Orders: Beyond International Relations Theory. In Millenium: Journal of International Studies, 10, 2, 126-155.

Cox, Robert W. (1983).  Gramsci, Hegemony, and International Relations: An Essay in Method. In Millenium: Journal of International Studies, 12, 3, 162-175.

Cox, Robert W. (1987). Production, Power and Order: Social Forces in the Making of History. New York: Columbia University Press.

Cox, Robert W. with Sinclair, Timothy J. (1996). Approaches to World Order. Cambridge and New York: Cambridge University Press.

Davies, M. (1999). The International Political Economy and Mass Communication in Chile: National Intellectuals and Transnational Hegemony. New York: St. Martin’s Press.

Gill, S. (1990). American Hegemony and the Trilateral Commission. Cambridge: Cambridge University Press.

Gill, S. (1995). Globalization, Market Civilization, and Disciplinary Neoliberalism. In Millenium: Journal of International Studies, 24, 3, 399-423.

Hoare, Q., Smith, G. N. (eds. and trans.). (1971). Selections from the Prison Notebooks of Antonio Gramsci. New York: International Publishers.

Morton, A. D. (2007). Unravelling Gramsci: Hegemony and Passive Revolution in the Global Political Economy. London & Ann Arbor, MI: Pluto Press.

Murphy, C. N. (1994). International Organization and Industrial Change. Global Governance since 1850. Cambridge: Polity.

Rupert, M. (1995). Producing Hegemony: The Politics of Mass Production and American Global Power. Cambridge and New York: Cambridge University Press.

Rupert, M. (2000). Ideologies of Globalization: Contending Visions of a New World Order. London: Routledge.

van der Pijl, Kees. (1998). Transnational Classes and International Relations. London: Routledge.