УХВАЛА
VI Міжнародної наукової конференції
«Проблеми української термінології. СловоСвіт 2000»
Львів, Національний університет "Львівська політехніка", 19 – 21 вересня 2000 р.
Ураховуючи незадовільний стан функціювання української мови в багатьох сферах суспільного життя, зокрема через неузгодженість і незгармонованість української термінології, та вбачаючи основною причиною такого стану відсутність фундаментальних словників української мови, з яких належало б добирати терміни, пропонуємо:
1. Звернутися до Президента України як гаранта її Конституції, а також до відповідних державних органів з такими пропозиціями:
1.1. Створити в Україні Комітет відродження й захисту української мови з широкими правовими повноваженнями.
1.2. Відродити Фонд української мови (Національну лексичну картотеку), вилучивши з наявного фонду суржикові терміни та поповнивши його словами й термінами, вилученими після 1930 року, й на базі цього Фонду укласти фундаментальні термінологічні словники української мови.
1.3. Перевидати термiнологiчнi словники, укладенi в 1920-1930 рр. в Iнститутi української наукової мови ВУАН.
1.4 Посилити увагу до проблеми гармонізації української термінології в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в освіті, науці й культурі, техніці, економіці й інформації тощо, виходячи з єдиних засад, вироблених передусім на шести Міжнародних наукових конференціях "Проблеми української термінології" і втілених, зокрема, в ДСТУ 3966 “Засади і правила розробляння стандартів на терміни й визначення понять”.
1.5. Створити державний орган (комітет) нагляду за назвами об'єктів торгівлі та за грамотністю українськомовних текстів у широких засобах масової інформації (рекламі, на етикетках, в інструкціях і в інших документах), установивши порядок юридичної відповідальності за застосування ненормованих термінів і стилю.
1.6. Розглядаючи нормативну термінологію як продукт великої цінності для держави в розв’язуванні внутрішніх та міжнародних завдань, надати державну підтримку установам і колективам, які працюють над розвитком і творенням української термінології, зі залученням компетентних фахівців-термінологів. А це вимагає:
-
відновити у структурі Держстандарту України (УкрНДІССІ) відділ стандартування термінології;
-
утворити в системі вищої школи відділ термінології;
-
відновити діяльність термінологічної комісії при Держстандарті України, залучивши до її складу провідних термінологів Українського термінологічного товариства;
-
для сприяння співпраці філологів Інституту української мови НАН України з фахівцями-термінологами різних галузей знань покращити фінансування і кадрове забезпечення інституту, підняти його престиж і посилити роль у відродженні, розвитку й утвердженні української мови, у формуванні засад наукового термінотворення;
-
створити при Інституті української мови НАН України Координаційний центр регулювання стихійних мовних процесів і загального слововжитку, до якого можна було б надсилати пропозиції фахівців.
1.7. З огляду на низький рівень загальної та фахової культури мовлення запровадити в усіх середніх і вищих навчальних закладах освіти курс культури українського мовлення (щонайменше у передвипускних класах (курсах)).
1.8. Для ефективного розв'язання наболілих проблем функціювання української мови в різних галузях науки, техніки, економіки залучати державні й громадські структури, обізнані з сучасним станом української термінології та засадами її відродження й розвитку, Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) Держстандарту та Міновіти й науки України, Українське термінологічне товариство.
1.9. На державному рівні встановити надійний заслін невмотивовано широкому вживанню чужомовних термінів зі сфери нових технологій та економіки (див. додаток 2) - передусім у Верховній Раді та в урядових структурах, а також у засобах масової інформації, рекламній продукції, науково-технічній та навчальній літературі, зобов’язуючи надавати перевагу українським термінам.
1.10. Підняти рівень і розширити обсяг радіо- й телепрограм про вивчення та поглиблення знань з української мови й термінології.
2. Звернутися до Національної академії наук та Міносвіти й науки України з пропозиціями:
2.1. Перевидати для загального ознайомлення перелiк 14,5 тисяч вилучених українських термiнiв, опублiкованих у «Термiнологiчних бюлетнях» Iнституту мовознавства УАН за 1934-1935 роки.
2.2. Відродити та/чи встановити українські відповідники до масово вживаних чужомовних термінів і кальок (див. додаток 2) та ввести їх у Фонд української мови як переважні терміни.
2.3. Видати українською мовою:
-
Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури, 1995 р.
-
Міжнародний кодекс номенклатури культурних рослин, 1980 р.
3. Звернутися до Міносвіти й науки України з вимогами:
3.1. Увести спеціальність "Термінознавство" в усіх університетах України.
3.2. Запровадити в навчальний процес вищої технічної школи спецкурси з термінології та фахової мови.
3.3. У програму кандидатського мінімуму з усіх спеціальностей увести іспит з української мови, посилити вимоги до мовного оформлення дисертацій, зобов’язати експертів ВАК досконало оволодіти українською мовою і термінологією на сучасних засадах.
4. Схвалити й рекомендувати до застосування проєкт найновішої редакції Українського правопису (Київ, Наукова думка, 1999, 340с.), оскільки він врахував найважливіші пропозиції наших попередніх конференцій.
5. Звернутися до Держстандарту, міністерств і відомств України з пропозиціями:
5.1. Створити галузеві термінологічні центри (ГТЦ), які працювали б під методичним керівництвом ТК СНТТ.
5.2. Рекомендувати ГТЦ створювати галузеві термінологічні бази та банки даних і на їх підставі укладати термінологічні словники (термінів й означень понять, тлумачні, перекладні, енциклопедичні тощо), широко застосовуючи відповідну термінологію з поясненнями, контекстами, прикладами, ілюстраціями, схемами, діаграмами тощо.
5.3. Для обміну досвідом та координації роботи Держстандарту України, ТК СНТТ та ГТЦ ширше застосовувати можливості сучасних інформаційних технологій та організувати:
-
спеціяльне Інтернет-місце ТК СНТТ для рекомендованих чи дискусійних методичних матеріялів, розроблених фахівцями-термінологами;
-
“гарячі лінії” між ТК СНТТ та ГТЦ із застосуванням засобів електронної пошти для обміну думками та консультування зі складних питань термінології.
-
електронні конференції (дискусії) з найскладніших питань, щодо яких сьогодні нема узгоджених позицій термінологів.
-
спеціяльне Інтернет-місце Держстандарту України для усіх чинних в Україні термінологічних стандартів, проєктів термінологічних стандартів, поданих зауважень та пропозицій до проєктів з метою залучити якомога більше фахівців та підвищити якість стандартів.
5.4. Проєкти термінологічних стандартів і зауваження та пропозиції до них оприлюднювати в журналі “Стандартизація, сертифікація, якість”.
6. Звернутися до новоствореного Українського термінологічного товариства з пропозиціями:
6.1. Організувати школу-семінар з питань технології укладання словників, залучаючи до її роботи фахівців-термінологів, лексикографів і програмістів.
6.2. Систематизувати лексикографічне програмне забезпечення та організувати його демонстрацію під час проведення термінологічних конференцій та семінарів.
7. Схвалити, вироблені попередніми термінологічними конференціями і викладені в ДСТУ 3966, засади гармонізування й унормовування української термінології у фахових словниках і термінологічних стандартах, зокрема:
7.1. Широко використовувати багатющі словотворчі засоби української мови для якомога точнішого розрізнення таких загальних понять як дія, подія, наслідок дії (стан, властивість).
7.2. Надавати перевагу українському термінові, не заперечуючи міжнародного (засвоєного з мови-першоджерела): вбирання, абсобція; вислід, результат; впровадженя, імплементація; водень, гідроген; залізо, ферум; знеболення, анестезія; кав’ярня, кафе; кисень, оксиген; мідь, купрум; оливо, плюмбій; проміжок, інтервал; ртуть, меркурій; скорочення, абревіятура; спортовець, спортсмен; срібло, аргентум; цина, станій;.
7.3. Не вживати чужомовний термін чи кальку за наявності повноцінного українського терміна (енергозбережні (технології) – енергоощадні; казначей – скарбник; казначейство – скарбниця; карта (геогр.) – мапа; керуючий – керівник; ксерокс – копіювач, льотчик – летун; магазин – крамниця; магніт – магнет; маркетинг – торговельництво; менеджер – керівник, управник; навколишнє середовище – довкілля; накатувати,накат - накочувати, накіт; нападаючий – нападник; насос – смок, помпа; офіс – служба, бюро, офіція; принтер – друкарка; друкарець; прокат – 1. вальцівка, 2. оренда; сосиски – ковбас(оч)ки; управління (орган) – управа; установка (апарат) – устава; училище – школа; хімія – хемія; тощо).
8. Рекомендувати Держстандартові України врахувати такі пропозиції:
8.1. Вимагати від розробників державних стандартів й укладачів термінологічних словників точно дотримуватися норм чинного Правопису і вимог ДСТУ 3966.
8.2. У кожному стандарті подавати термінологічні розділи та/чи нормативні посилання на термінологічні стандарти.
8.3. У розроблюваному ДСТУ “Хемічні елементи” відновити відсутні в чинному ДСТУ 2439-94 українські назви хемічних елементів, подавши греко-латинські як синоніми (водень, гідроген; кисень, оксиген; оливо, плюмбум тощо).
8.4. На засадах п.7.1 даної Ухвали замінити у стандартах чужомовні терміни на українські.
8.5. На підставі системи транслітерації латинкою українських назв і текстів (Ukrajina, а не Ukraina; Kyjiw, а не Kyiv; Halychyna, а не Galichina; L'wiw а не Lviv), опрацьованої ТК СНТТ, розробити проєкти державного та міжнародного (ISO, ГОСТ) стандартів.
Провести чергову VIІ-у Міжнародну наукову конференцію «Проблеми української термінології. СловоCвіт 2002» у вересні 2002-го року в Національному університеті «Львівська політехніка».