хітозан

У цьому дослідженні синтезовано новий, економічно ефективний та екологічно чистий гібридний матеріал на основі активованого вугілля/хітозану через поєднання поверхневих властивостей активованого вугілля, отриманого з рисового лушпиння, та хітозану, вилученого з панцирів креветок "Чорний тигр", з метою отримання високофункціоналізованого пористого матеріалу з підвищеною адсорбційною здатністю до адсорбції Pb (II) для очищення води.

Досліджено реологічну поведінку ацетату та сукциніміду хітозану в змішаних розчинниках. Показано, що заміна частини розчинника на дво- або триатомні спирти супроводжується збільшенням відносної та динамічної в‘язкості розчину сукциніміду хітозану, більш раннім формуванням сітки, переходом від в‘язкісно-пружних систем до пружно-в‘язких за менших значень концентрацій полімера і більшого часу релаксації.

Розроблено нанорозмірний інноваційний натуральний пестицид на основі насіння німу. Новий нанобіопестицид (НБП) синтезовано нанесенням екстракту насіння німу на хітозан, зшитий янтарним ангідридом, за допомогоюв результаті оброблення ультразвуком з подальшим очищенням. З використанням Фур‘є-спектроскопії, УФ-спектроскопії та динамічного світлорозсіювання визначено основні характеристики НБП. Встановлено залежність стабільності НБП від зміни рН, температури і ультрафіолетового випромінювання.

Досліджено ферментативну деструкцію лікарських плівкових матеріалів на основі хітозану та антибіотиків цефалоспоринового ряду. Встановлено, що наявність цефазоліну і цефатоксиму у плівкових зразках зменшує швидкість деструкції хітозану і приводить до потенційно довшого терміну служби захисного плівкового матеріалу на рановій поверхні.

Виготовлено фосфорильовані цеоліт-А/хітозанові композити та показано можливість їх використання як альтернативного матеріалу для протонообмінних мембранних паливних елементів (ПОМПЕ). Таку можливість продемонстровано механічними властивостями, властивістю до набухання, протонною провідністю, метанольною проникністю та термічною стійкістю. Депротонуванням, демінералізацією та деацетилюванням одержано хітозан з відходів ракоподібних креветок. Проведено його модифікування з використанням цеоліту А в різних концентраціях.

Запропоновано підхід до одержання пружно-в‘язких систем на основі хітозану без зшиваючих агентів, суть якого полягає у формуванні додаткової сітки фізичних зв‘язків внаслідок введення низькомолекулярного модифікатора – етанолу або гліцерину. Встановлено, що структуроутворення хітозану в розчині супроводжується формуванням додаткової сітки фізичних зв‘язків, вузлами якої є агрегати молекул хітозану, сформовані у змішаному розчиннику оцтова кислота-вода-гліцерин або оцтова кислота-вода-етанол.

Oдержані хітозанові плівки в сольовій формі та у формі поліоснови. Плівки були виготовлені сухим способом формування. Вперше для виготовлення плівок використовували хітозан з відходів міцеліальної біомаси гриба Aspergillus Niger. Досліджено вплив термічного оброблення на структуру та розчинність плівок. Доведено, що при термообробленні хітозанових плівок відбувається реакція амідування, яка, в свою чергу, сприяє упорядкуванню структури та зменшенню розчинності плівок.

Via radical reactions of chitosan and 5-tert-butylperoxy-5-methyl-1-hexen-3-in peroxychitosanes with ditertiary peroxide fragments were synthesized. They can be used as macroinitiator and coemulsifiers for emulsion polymerization of vinyl monomers. Latex polymers obtained antibacterial properties. Polymeranalogical interaction of chitosan with tert-butylperоxymethyl ester of butendicarbon acid yields in peroxychitosanes with controlled quantity of primary-tertiary peroxide fragments. New pH-sensitive smart hydrogels with antibacterial properties were created on their basis.

Показано можливість отримання йодованих полімерних плівок з контрольованим вивільненням йоду в процесі модифікації хітозанових плівок з розчину оцтової кислоти.