поверхнево-активні речовини

The paper shows the possibility of efficiently using oilseed production and processing waste. The methods of chemical transformation of by-products of oil and fat production into technological systems for sustainable development have been developed. They have been used to create surfactants and lubricant systems for hydrocarbon production and wwllorkover of wells; polyfunctional additives used as components of lubricants and cutting fluids to improve their antioxidant, extreme pressure, antiwear, lubricating, and cooling properties of metalworking processes.

В роботі експериментально визначено вплив поверхнево-активних речовин (ПАР) різного типу на процеси сумісного електрохімічного осадження композиційного порошку мідь-вуглець (графіт, вуглецеві нанотрубки (ВНТ)). Показано, що введення ПАР CTAB зменшує розмір частинок порошку та покращує їх корозійну стійкість. Максимальний ефект одержано при введенні до електроліту ПАР катіонної дії - CTAB з одночасним обробленням ультразвуком для диспергування ВНТ.

У присутності поверхнево-активних речовин (нонанової НК та стеаринової СК кислот) та гумінової кислоти (ГК) досліджено формування частинки оксиду йоду (ОЙЧ). Встановлено, що оксид йоду, який змішували з органічними сполуками (НК, СК, ГК), а потім опромінювали ксеноновою лампою, приводить до утворення ОЙЧ. Виділення утворених частинок визначалось за допомогою скануючого класифікатора рухомості частинок. Показано, що кількість часток суттєво зменшується в присутності НК, СК, ГК; така поведінка пояснюється утворенням йодоорганічних сполук.

Adsorption of surfactants on varios types of adsorbent was experimentally investigated. Generalization of the obtained results of research and calculation data was carried out. Експериментально досліджено адсорбцію ПАР на різних типах сорбентів. Проведено узагальнення отриманих результатів досліджень та розрахункових даних. 

Встановлено ефективність застосування змішаних джерел вуглецю – гексадекан з
гліцерином у співвідношенні 1:6 для синтезу поверхнево-активних речовин (біоПАР)
штамом Pseudomonas sp. PS-17, що дало змогу підвищити показники синтезу ПАР та
скоротити процес культивування. Доведено, що додавання у середовище росту штаму
Pseudomonas sp. PS-17 рамноліпідів та глауконіту має стимулювальний вплив на синтез
ПАР. Показано, що рамноліпідні ПАР є ефективними емульгаторами гідрофобних
речовин, тобто можуть використовуватись на заміну синтетичним у екологічно