дріжджі

Метою дослідження було встановити оптимальний режим руйнування клітин дріжджів P. rhodozyma штаму KNH 1 з водяним охолодженням, потужністю 800 Вт та резонансними частотами за дії віброрезонансного низько-частотного кавітатора (ВНК). Руйнування клітинної біомаси культури дріжджів P. rhodozyma штаму KNH 1 здійснено у віброрезонансному низькочастотному кавітаторі (ВНК) з водяним охолодженням, потужністю 800 Вт та резонансними частотами коливань 30 Гц, 35 Гц, 37 Гц, 37,8 Гц, 39 Гц, 50 Гц та за наявності азоту в реакційному середовищі.

Досліджено процес ферментації бурякової меляси до етилового спирту з використанням сухих спиртових дріжджів Deltafеrm AL-18, реактивованих у суслі з різним вмістом сухих речовин. Показано, що бродильна активність цих дріжджів є вищою, ніж генеративна. Концентрація етилового спирту у бражці є максимальна за умови реактивації дріжджів у суслі (22 % СР). Густина дріжджів після бродіння пропорційно зменшується, якщо дріжджі реактивуються у суслі з вищою концентрацією.

Вирішенням проблеми збереження активності дріжджів у процесах ферментації до етилового спирту займаються протягом тривалого часу, тому це є актуальним напрямком досліджень. Умови, які використовуються для розмноження та підтримання дріжджів відрізняються від тих, які використовуються для ферментації зернового сусла.

Досліджено стимулюючу дію електрохімічно активованої води, зокрема,католіту, аноліту, суміші католіту та аноліту у співвідношенні 1:1 на бродильну активність спиртових дріжджів.Встановлено, що оброблення спиртових дріжджів DeltafеrmAL-18 електрохімічно активованою водою стимулює їх бродильну активність відносно контролю, що зумовлює збільшення вмісту спирту на 6%, зменшення концентрації незброджених цукрів на 4,6-10,2 % і нерозчиненого крохмалю у бражці та скорочення тривалості стадії бродінняна 8 год.

Досліджено підбір нових рас дріжджів, які здатні зброджувати квасне сусло при
температурах понад 30 оС і одержувати квас з покращеними фізико-хімічними і
органолептичними показниками. Вивчено вплив температури культивування квасних
дріжджів на накопичення дріжджових клітин. У дослідженнях використовували чисті
культури дріжджів (ЧКД) Saccharomyces cerevisiae раси Р-87, Saccharomyces cerevisiae
штаму МП-10, хлібопекарські дріжджі. Встановлено переваги дріжджів Saccharomyces