Моделювання та оптимізація складності за β-циклодекстрином моделі органічного забруднювача: метил м-червоний
Проведено моделювання адуктів β-циклодекстрину (β-CD) з м-метиловим червоним (m-MR) за допомогою параметричного методу 6 (РМ6), напівемпіричних молекулярних орбітальних розрахунків та методу натуральної орбіталі (NBO). Показано, що реакція приєднання відбувається внаслідок підтримання фіксованих координат β-CD та переміщення гостьової молекули. Різні положення між m-MR та β-CD вимірюються щодо відстані між еталонним атомом (N) гостьової молекулі та початком координат екваторіальної площини β-CD.