мораль

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.

Досліджено життєдайні норми в метаантропологічному аспекті. Основну увагу
зосереджено на характеристиці чеснот. Доводиться, що процес чеснот у метаантро-
пологічному вимірі має природні детермінанти, адже християнські життєдайні норми
по-різному виявляються в буденному, екзистенційному та трансцендентальному
вимірах. Охарактеризовано життєву методику з погляду трансцендентного права.

У статті розглядаються погляди К.Твардовського на природу та походження принципів моралі. Стверджується, що будучи прихильником еволюційної етики, він доводив, що не існує ніяких вроджених норм моралі. Етичні норми - це продукт еволюційного розвитку, про що свідчить їх відносний та мінливий характер. Тому для перетворення етики у повноцінну завершену науку, необхідно встановити універсальні норми моралі, які будуть відігравати роль «законів етики».

У статті виявлено особливості тлумачень мислителями Нового часу основних категорій моральної і релігійної свідомості (благо, віра, істина, любов, мораль, спасіння, чеснота та ін.) в їх взаємозв’язку. Звернення до історико-генетичного методу і методу категоріального аналізу дозволило розкрити філософський зміст основних концепцій взаємозв’язку релігії і моралі в новочасній культурі і виявити їх причетність до процесів, що відбуваються в європейському духовному просторі сьогодення.