мораль

Визначено вплив ціннісних орієнтирів права на формування поведінки людини крізь призму основних концепцій праворозуміння. З’ясовано, що сутність правових цін- ностей відбувається у кількох альтернативних аксіологічних підходів, із яких найбільш обґрунтованими є об’єктивістська та суб’єктивістська концепції. Так, перша визначає, що цінності існують об’єктивно, тобто незалежно від свідомості суб’єкта, а він лише правильно чи неправильно оцінює їх та застосовує у повсякденному житті. Суб’єктивістська концепція передбачає, що цінності творяться (конституюються) сами- ми суб’єктами.

З’ясовано, що в період війни важливо відшукати морально-правовий баланс розвитку і існування соціуму, який допоможе «втримати» суспільство у стані правомірної поведінки не через страх перед покаранням, а на основі розуміння власної моральної відповідальності не тільки перед законом, але й перед наступними поколіннями.

У статті аналізується роль і місце в історії філософсько-правової думки виданого твору «Філософії права» німецького мислителя Г.В. Ф. Гегеля. Написаний 200 років тому, він вважається одним з найбільш глибоких і актуальних в якому Гегель творчо спираючись на розроблений ним діалектико-філософський метод і методологію аналізує складні процеси в соціально-політичному, правовому, економічному, морально-психологічному і релігійному житті громадянського суспільства і держави.

Здійснено філософсько-правовий аналіз взаємодії, взаємозалежності та взаємо-впливу права та правової свідомості. Досліджено, що правосвідомість є супутникомправа, а тому ми можемо виокремити притаманні їм спільні риси, а саме: вониналежать до єдиної правової системи; виконують нормативно закріплені функції;характеризуються певною структурою; обумовлюються спільними соціально-економіч-ними, політичними, ідеологічними, культурними та іншими факторами.

Серед вітчизняних педагогів XX століття особливе місце займає видатний педагог- новатор А. С. Макаренко, його теоретична і практична діяльність. В статті досліджено актуальні проблеми діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин колективу й особистості, наголошено на тому, що хоча А. Макаренко вважав, що колектив виконує основну роль у вихованні , але важливе місце він відводив особистості. У навчально-виховному процесі А. Макаренко велику увагу звертав на сутність організації і дисципліни, виховання кращих духовних, культурних і моральних якостей особистості.

У  період  системних  реформ,  що  відбуваються  в  сучасному  українському
суспільстві  загалом,  і  в  судовій  системі  зокрема,  до  чинників,  що  забезпечують  більш
справедливий  і  гуманний  характер  судового  процесу,  варто  зараховувати  історичний
досвід,  набутий  іншими  державами  у  правовій  сфері.  Також  включення  в  теоретичне
осмислення  поняття  культури  судового  оратора  міркувань  щодо  значення  християнсь-кої  етики  в  процесі  гуманізації  судочинства  не  лише  забезпечило  б  повноту  розгляду

У статті досліджено канонічне право у конституційному полі, адже філософський
світ дуже багатий на творчість як рух до трансцендентного, позамежового буття. Цю
творчість у земних умовах еманують, виточують суспільство, Церква і держава на
основі співіснування людей на природних законах, синергетичних, нелінійних
соціальних процесах. Ці три інституції, які керовані природними і надприродними
законами, здійснюють культурологічну діяльність. Зокрема, формують своє правове
поле, впливають на дух людини, намагаються зробити людину щасливою тощо. Кожна

У статті досліджено канонічну певність благодаті святих місць, що дає змогу
зрозуміти й усвідомити роль Церкви як тайни грішного народу. Інтенсивне духовне
життя людини потребує Церкви, не тільки її літургійного життя, а й його продовження.
Хоч відвідування святих місць і не замінює церковних таїнств, проте дає певність,
переконання у правильності їх пошани, а також визнання такої необхідності. Позитивний
вплив святих місць на звичайних людей, зв’язок живих і померлих зміцнюють буття

Досліджено теорію спроможностей надприродних таїнств Церкви. Основну увагу
зосереджено на характеристиці християнських чеснот і таїнств. Християнські чесноти
отримує людина, заради неї і здійснюються всі таїнства, які є догмою. Моральне
обґрунтування догмата кожного таїнства формує індивідуальне розуміння природного і
надприродного права та, відповідно, онтологічну поведінку.

Проаналізовано наукові погляди великого німецького мислителя Гегеля щодо
діалектики взаємозв’язку і взаємовідносин держави і християнської релігії. У своїй
роботі «Філософія права» німецький філософ глибоко і всебічно розкриває роль і місце
не тільки держави в розвитку і функціонуванні суспільства, але й християнської релігії
як важливого інституту у формуванні духовності і високої моралі в суспільстві.