рефлексія

У статті здійснено аналіз сутності методологічного дослідження сучасних правових явищ у глобалізованому суспільстві. Метою статті є проведення комплексного аналізу методології правової глобалістики через спрямування на виокремлення спеціальноюридичних методів дослідження, що становлять основну матрицю аналізу стану та тенденції розвитку.

Доводиться, що методологія дослідження глобалізаційних явищ має вагомий вплив на сучасну правову науку, оскільки встановлює основу для належного аналізу трансформації юридичних явищ, процесів та системи права й правової політики.

Досліджено особливості та сутність інноваційного мислення як чинника розвитку публічного врядування. Обґрунтовано положення про те, що інноваційне мислення є особливим різновидом рефлексії у сфері освіти, процесом опосередкування різних граней управління та формування якісно нових результатів діяльності – теоретичних концептів дійсності та практичних моделей її реальних змін. Розкрито низку напрямів і засобів модернізації публічного врядування шляхом запровадження раціональних нововведень.

Проаналізовано епістемологічні підстави виправданості екзистенційних суджень, тобто суджень, що стверджують реальне існування речей поза нами. Розрізнено різні рівні функціонування відчуттів, проаналізовано роль чуттів та інтелектуальних актів у формуванні знання та забезпеченні відношення свідомості до дійсності. Використано методи логічної аналітики та історико-філософської компаративістики. Відкрито перспективу для подальшої аналітики пізнання та людського відношення до дійсності.