ґендер

Досліджено сучасні підходи до гендерних аспектів лідерства в управлінні з урахуванням особливостей розвитку сучасного суспільства. Здійснено аналіз теоретичних підходів та емпіричних досліджень щодо гендерних аспектів лідерства в управлінській практиці та стереотипів, які існують в суспільстві стосовно управлінської діяльності жінок. Охарактеризовано найпоширеніші погляди на ролі жінок, які перешкоджають їх кар'єрному зростанню і розвитку у сфері управління. Розглянуто результати досліджень щодо відмінностей чоловіків та жінок-управлінців.

У статті розглянуто явище синонімії в терміносистемі гендерної лінгвістики. Констатовано наявність абсолютних і відносних синонімів, наведено їхні структурні моделі. Наголошено на тому, що на сучасному етапі розвитку терміносистеми синонімія відіграє позитивну роль, оскільки сприяє пошукові найоптимальніших номінацій, зокрема питомих відповідників запозичень, стимулюючи творення власної термінології. Окремо проаналізовано термінологічну варіантність, яка, на відміну від синонімії, не належить до системоформувальних відношень.

У статті розглянуто терміносистему гендерної лінгвістики. Окреслено певні проблеми у формуванні термінології, зокрема труднощі у виявленні її складу, наявність значної кількості синонімів і варіантів, розбіжності стосовно визначання й правопису окремих термінів. Наголошено на тому, що заналізована терміносистема, перебуваючи на етапі становлення, потребує всебічного досліджування, унормування та стандартування.

Розглянуто розуміння ґендерної рівності крізь призму християнського світогляду; показано викривлення понять “свобода” і “рівність”. Шляхом аналізу деяких наслідків ґендерної політики в Європі висвітлено небезпеки для інституту родини та виховання дітей, а також загрозу нав’язування ґендеризму як єдиного прийнятного світогляду.

Автор доводить, що гендерні студії у своїх витоках і на сучасному етапі істотно спираються на структурну методологію. Акцентовано особливості українських гендерних досліджень і їх зв’язок з цією методологією. Отримані результати дають можливість використовувати принципи структурної методології у різних сферах гуманітарного знання, створювати методики аналізу сучасних дискурсивних практик.