Мета. Виявити положення потенційних сейсмоактивних зон, в яких можуть виникати місцеві землетруси. Дати кількісну оцінку розрахункової інтенсивності сейсмічних струшувань (в балах шкали MSK-64) з урахуванням ефектів, пов‘язаних з локальними тектонічними та інженерно-геологічними умовами досліджуваного майданчика. Методика.
В роботі розглянуто особливості довготривалої сейсмічності (1961-2010 рр.) території Закарпатського прогину й окремих сейсмоактивних зон (А, В і С). Встановлено зв’язок цих зон із основними елементами тектоніки прогину. Доведено, що границя між зонами А і В проходить по Оашському глибинному розлому.
У роботі розглянута можливість створення системи моніторингу сейсмічної обстановки на території України та сусідніх держав з використанням комплексу геофізичних спостережень Головного центру спеціального контролю НКАУ. Вводиться поняття системного провісника землетрусу, яке уможливить ув’язати послідовність збурень контрольованих фізичних полів у єдиний геофізичний процес, ідентифікувати подібну в часі поведінку аномалій різної природи як підготовку землетрусу в ближній зоні та оцінити його прогнозні параметри – місце, час, магнітуду.
Мета. Метою досліджень є оцінка параметрів сейсмодислокацій на прикладі сильних землетрусів на Туранській плиті і прилеглій до неї гірській частині Західного Тянь-Шаню, а також встановлення зв’язку між магнітудами і довжинами розривів у плейстосейстових зонах. Методика. Методика ґрунтується на аналізі сучасних і палеосейсмодислокацій, виявлених за макросейсмічних обстежень епіцентральних зон сильних тектонічних землетрусів, з реалізацією емпіричних оцінок, а також з виявленням основних і палеонапружень.