поля напружень

Мета дослідження – встановлення динаміки і кінематики формування нових структур сходу Російської плити і аналіз напрямків використання цих даних для вирішення регіональних, фундаментальних і прикладних задач. Методика: комп'ютеризований структурно-кінематичний аналіз масових вимірів мезоструктурних кінематичних індикаторів (дзеркал ковзання, жил і т.п.), що проводиться в зіставленні з результатами макроструктурних спостережень і геолого-геофізичними даними. Результати: основний результат - картографічна реконструкція новітнього поля напружень Російської плити і Уралу.

У роботі вперше наведені результати досліджень тріщин та дзеркал ковзання із відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин та 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах – від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінема­тичного аналізу цих мезоструктур, з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (StereoNett, Win-Tensor та ін.) була проведена реконструкція основних параметрів.

Мета. Визначення умов та механізму розвитку геологічної структури західного змикання Горлівської антикліналі. Методика. Детальне картування з елементами структурно-морфологічного аналізу усіх відомих тектонічних елементів району та тектонофізичні методи аналізу тріщинно-розривних структур. Результати. Встановлено, що серед розривів різного структурного рівня домінують зсуви (північно-західні – праві, північно-східні та субмеридіональні – ліві).