Рассел

Метою цієї статті є аналіз ранніх теорій ознайомленості та дескрипцій Рассела. Він намагався запропонувати розв'язання проблеми Майнонґа сутностей, які не існують, і він використав формальну логіку для розробки теорії визначених дескрипцій, яка була пов’язана з гносеологічним принципом обізнаності. Я погоджуюся з думкою, що історичний Рассел змінив деякі свої погляди, але принцип обізнаності залишився «структурним ядром» у його філософії. Автор стверджує, що обізнаність також є регулятивним принципом його логічного атомізму, навіть якщо, на перший погляд, його основний інтерес був іншим.

Реконструйовано та порівняно погляди двох відомих філософів, які є засновниками аналітичної філософії, а саме: Казимира Твардовського та Бертрана Рассела. Порівняльний аналіз ґрунтується на їхніх поглядах на істину, передбачення і природу неіснуючих предметів. Автор стверджує, що Казимир Твардовський зосереджується на критиці кореспондентської теорії істини Бертрана Рассела та її реалізації в його книжці “Проблеми філософії”. Автор доходить висновку, що Казимиру Твардовському вдалося знайти серединний шлях між психологізмом і платонізмом у логіці та епістемології.