GNSS-вимірювання

Мета цієї роботи – обґрунтування та практична реалізація високоточної системи геодинамічного моніторингу Дністровського гідроенергетичного комплексу. Цей стратегічний об’єкт (ГЕС-1, ГЕС-2 та ГАЕС) розташований у складних інженерно-геологічних умовах: на стику тектонічних плит, у зоні розломів та активного карсту. Це створює постійні ризики деформацій споруд, що вимагає надійного інструментального контролю. Методика. Запропоновано комбінований підхід, що поєднує наземні методи (ГНСС, нівелювання) та супутникову радарну інтерферометрію (InSAR).

Мета цієї роботи – побудова регіональної моделі геоїда на основі методу MLP ANN та оцінка її точності з використанням даних ГНСС-нівелювання на регіон Вінницької області в межах процедури “Вилучення-Обчислення-Відновлення” та без її використання. Методика. Побудова моделі геоїда методом штучних нейронних мереж є сучасним підходом, що поєднує класичні геодезичні методи з інтелектуальними технологіями обробки даних. Основна ідея полягає у використанні алгоритмів машинного навчання для встановлення нелінійних залежностей між різними вхідними геофізичними параметрами та висотою геоїда.

Мета цієї роботи – проаналізувати зміну величин гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), визначених для усіх сезонів року. Складові ЗТЗ визначають на сьогоднішній день, переважно, так: гідростатичну – за одною із існуючих аналітичних моделей, здебільшого за моделлю Saastamoinen, а вологу – із ГНСС-вимірювань з використанням модельного значення гідростатичної складової. У нашому дослідженні проводилось ще оцінювання точності отриманих величин гідростатичної і вологої складових ЗТЗ за  аналогічними складовими знайденими за даними радіозондування.

Мета. Виявити залежність між сезонною зміною температури і вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 роки. Вихідні дані. Для досліджень використовувалися дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період з середини 2016 до середини 2020 року. Методика.

Мета цієї роботи – дослідження величини зміни складових зенітної тропосферної затримки для території України за даними кількадобових наземних метеорологічних вимірювань, а також побудова та дослідження поля їхньої зміни. Методика. Точність визначення тропосферної затримки та її складових залежить від обсягу метеорологічних даних, які можна використати для її розрахунку. Найкраще, якщо на момент проведення ГНСС-вимірів були б дані аерологічного зондування атмосфери, отримані поблизу пункту спостережень.

Мета роботи полягає в дослідженні атмосферної випадаючої водяної пари (PWV), що ґрунтується на опрацюванні аерологічних та ГНСС-вимірювань, а також порівнянні величин PWV, визначених за даними аерологічних і ГНСС-станцій, розміщених і в помірних, і тропічних широтах. Методика.

Метою дослідження є спроба визначити відхилення прямовисних ліній з використанням тригонометричного нівелювання та GNNS-вимірювань. За останні десятиліття з появою високоточних електронних теодолітів і тахеометрів, тригонометричне нівелювання стає конкурентом геометричного нівелювання ІІ і ІІІ класів точності. Це насамперед визначення перевищень на відстанях до 1–2 км за топографічних знімань та дослідження геодинамічних процесів у зонах техногенного навантаження.

Мета роботи полягає у визначенні та порівнянні різниць між виміряними величинами загального вмісту електронів (ТЕС) та відповідними значеннями ТЕС, отриманими за даними глобальних іоносферних карт (GIM) у різні періоди сонячної активності. Методика. У роботі використано дані загального вмісту електронів (ТЕС) та дані глобальних іоносферних карт (GIM) для станції SULP, а також для кращої наочності взято дані із сайта Ionolab, де по суті використано вузлові значення TEC із тих самих глобальних іоносферних карт (GIM).

Розглядаються результати багаторічних досліджень зсувних процесів на території експлуатації гідроакумулюючої електростанції за допомогою сучасних технологій ГНСС. Виявлено наявність деформування земної поверхні як у плані, так і по вертикалі. Зміщення одних пунктів відбувається по замкнутій поступально-зворотній траєкторії, не перевищуючи декількох міліметрів. Іншій частині пунктів властива поступальна спрямованість горизонтальних зміщень при наявності також і зворотниих зміщень.

Висвітлено питання визначення тропосферної затримки: за даними радіозондування атмосфери, лише за даними приземних значень основних метеорологічних параметрів, за даними, отриманими в результаті GNSS-спостережень. Проведено порівняння та оцінка точності отриманих результатів.