GNSS-вимірювання

Мета цієї роботи – проаналізувати зміну величин гідростатичної та вологої складових зенітної тропосферної затримки (ЗТЗ), визначених для усіх сезонів року. Складові ЗТЗ визначають на сьогоднішній день, переважно, так: гідростатичну – за одною із існуючих аналітичних моделей, здебільшого за моделлю Saastamoinen, а вологу – із ГНСС-вимірювань з використанням модельного значення гідростатичної складової. У нашому дослідженні проводилось ще оцінювання точності отриманих величин гідростатичної і вологої складових ЗТЗ за  аналогічними складовими знайденими за даними радіозондування.

Мета. Виявити залежність між сезонною зміною температури і вертикальними та горизонтальними зміщеннями контрольних ГНСС пунктів на основі даних, отриманих автоматизованою системою моніторингу греблі Дніпровської ГЕС у період з 2016 по 2020 роки. Вихідні дані. Для досліджень використовувалися дані цілодобових ГНСС вимірів, отриманих на 16 пунктах греблі Дніпровської ГЕС у період з середини 2016 до середини 2020 року. Методика.

Мета цієї роботи – дослідження величини зміни складових зенітної тропосферної затримки для території України за даними кількадобових наземних метеорологічних вимірювань, а також побудова та дослідження поля їхньої зміни. Методика. Точність визначення тропосферної затримки та її складових залежить від обсягу метеорологічних даних, які можна використати для її розрахунку. Найкраще, якщо на момент проведення ГНСС-вимірів були б дані аерологічного зондування атмосфери, отримані поблизу пункту спостережень.

Мета роботи полягає в дослідженні атмосферної випадаючої водяної пари (PWV), що ґрунтується на опрацюванні аерологічних та ГНСС-вимірювань, а також порівнянні величин PWV, визначених за даними аерологічних і ГНСС-станцій, розміщених і в помірних, і тропічних широтах. Методика.

Метою дослідження є спроба визначити відхилення прямовисних ліній з використанням тригонометричного нівелювання та GNNS-вимірювань. За останні десятиліття з появою високоточних електронних теодолітів і тахеометрів, тригонометричне нівелювання стає конкурентом геометричного нівелювання ІІ і ІІІ класів точності. Це насамперед визначення перевищень на відстанях до 1–2 км за топографічних знімань та дослідження геодинамічних процесів у зонах техногенного навантаження.

Мета роботи полягає у визначенні та порівнянні різниць між виміряними величинами загального вмісту електронів (ТЕС) та відповідними значеннями ТЕС, отриманими за даними глобальних іоносферних карт (GIM) у різні періоди сонячної активності. Методика. У роботі використано дані загального вмісту електронів (ТЕС) та дані глобальних іоносферних карт (GIM) для станції SULP, а також для кращої наочності взято дані із сайта Ionolab, де по суті використано вузлові значення TEC із тих самих глобальних іоносферних карт (GIM).

Розглядаються результати багаторічних досліджень зсувних процесів на території експлуатації гідроакумулюючої електростанції за допомогою сучасних технологій ГНСС. Виявлено наявність деформування земної поверхні як у плані, так і по вертикалі. Зміщення одних пунктів відбувається по замкнутій поступально-зворотній траєкторії, не перевищуючи декількох міліметрів. Іншій частині пунктів властива поступальна спрямованість горизонтальних зміщень при наявності також і зворотниих зміщень.

Висвітлено питання визначення тропосферної затримки: за даними радіозондування атмосфери, лише за даними приземних значень основних метеорологічних параметрів, за даними, отриманими в результаті GNSS-спостережень. Проведено порівняння та оцінка точності отриманих результатів.

Мета. Розробити алгоритм регулярного усереднення часових рядів VTEC для дослідження добового ходу параметра іоносфери із застосуванням емпіричних методів аналізу. Методика. Для вдосконалення підготовки даних, які використовуються для побудови регіональної моделі іоносфери, здійснено усереднення показника VTEC на 17 станціях з мережі ZAKPOS. Значення VTEC визначено за допомогою створеного авторами алгоритму за 25 днів 2013 року. Результати.