Розглянуто технологічні можливості управління залишковими напруженням під час механічного оброблення за рахунок виправлення спотвореної структури обробленої поверхні деталей машин зміною вектора швидкості різання на чорнових і чистових операціях обробки.
Вивчення тектонічних напружень завжди було важливою задачею тектонофізичних досліджень. Можна говорити, що тектонофізика розпочалась зі створення алгоритмів оцінки напружень в природних масивах за геологічними даними про розривні зміщення. Зараз результати тектонофізичних досліджень, які використовують в тому числі і методи реконструкції напружень за даними про механізми епіцентрів землетрусів, показали, що для платформ, щитів та міжплитових гірсько-складчастих орогенів великий вклад у формування тектонічних напружень вносять залишкові напруження гравітаційного напруженого стану.