Закарпаття

У статті досліджено становлення та розвиток оздоровчих закладів Закарпаття до 1939 року. Проведено аналіз курортних населених пунктів Кваси, Неліпино, Синяк, які відігравали важливу роль у формуванні регіональної курортної мережі. Розглянуто історичні передумови виникнення курортної інфраструктури з урахуванням природно-кліматичних особливостей, зокрема наявності мінеральних і термальних вод. Описано архітектурні риси оздоровчих споруд, що відображають культурні, соціальні та економічні трансформації Закарпаття наприкінці XIX — на початку XX століть.

Проаналізовано сучасні підходи до опрацювання даних, які генеруються та збираються у “розумних” містах. Технології опрацювання “великих даних” відкривають можливості для покращення життя міста та підвищення ефективності функціонування його різних галузей. Створення розумних міст, де технології поліпшують якість життя та підвищують ефективність роботи служб, є важливим напрямом використання великих даних. Зазначено, що використання інформатизації не може стосуватися тільки місць з великою щільністю населення.

Встановлено, що сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат, у формах і сим­во­лах якої горяни виявили і зберегли загальноукраїнську спільність та яс­кра­ву регіональну специфіку, є історичним феноменом і найвищим вира­зом народної традиційної будівельної культури.

Дослідження показали, що в місцях, де зустрічається східний тип церкви із західним, відбувається синтез архітектурно-конструктивних рішень, який дає нові типи церков. Поява нових типів на українській етнічній території залежить від часу і місця такої зустрічі.