дистанційне зондування землі

Встановлено, що проблема зникнення відкритих водойм та використання даних дистанційного зондування землі для їх моніторингу є актуальною та слабко висвітленою у сучасній вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Також, визначено необхідність комплексного методичного підходу її вирішення. Метою досліджень є вивчення динаміки площ поверхневих вод протягом тривалого періоду часу в межах Ізяславського району Хмельницької області на основі програмного аналізу космічних знімків та результатів натурних обстежень ключових дослідних ділянок.

Запропонована електронно-оптична схема, конструкція та алгоритм функціонування оптоелектронного сенсора абсолютних кутових положень з функціями виявлення та компенсації низки похибок, що виникають у механічних вузлах обертового механізму, за допомогою опрацювання інформації мікроконвертором у самому сенсорі. Виконано метрологічний аналіз сенсора й оцінку джерел похибок за результатами моделювання та експериментальних досліджень. Інтелектуальний сенсор орієнтований на використання у системах керування наведенням антенних комплексів космічного зв’язку. 

Мета. Застосування математичних моделей для визначення та оцінювання показників родючості ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення Закарпаття на основі опрацювання даних дистанційного зондування Землі та інформації наземних досліджень. Методика. Запропонована методика, враховує фізичні закони, що описують зв’язок між кількістю вмісту гумусу у ґрунті та спектральною енергетичною яскравістю ґрунту, яка інтерпретується на мультиспектральних космічних знімках, містить три підходи дослідження.

Мета. Упродовж розвитку сучасних методів дистанційного зондування території населених пунктів актуальності набуває проблема застосування безпілотних літальних апаратів для оцінювання нерухомості. Аерознімання вже протягом кількох десятиліть є ефективним інструментом для виконання геодезичних робіт, геофізичних досліджень та проведення різних видів моніторингів. Сучасні технології створення топографічних та кадастрових планів ґрунтуються саме на використанні матеріалів цифрового аерознімання [Бурштинська Х., Станкевич С., 2013].