забезпечення безпеки

Стаття присвячена розробці ризик-орієнтованого підходу до збереження історико-культурної спадщини України в умовах існуючої і потенційної воєнної загрози. Надані пропозиції до формування містобудівної політики для визначення пріоритетності застосування архітектурно-планувальних і інженерно-технічних заходів забезпечення безпеки шляхом просторово-територіального розподілу території України за рівнем воєнного ризику. Проведено кількісну оцінку рівнів існуючого і потенційного ризику з урахуванням зафіксованих фактичних руйнувань об’єктів історико-культурної спадщини за регіонами України.

Розглядаються питання Міжнародного кримінального Суду у контексті протидії
агресії. На підставі методології системного аналізу міжнародного та національного
законодавства досліджується реалізація компетенції визначеної Римським Статутом
Міжнародного кримінального Суду щодо агресії та вплив юридичної практики
установи на забезпечення безпеки. Пропонується доповнення терміну “агресія” новими
чинниками зв’язаними з появою кібер-атак і інших новітніх засобів.