гартування

З метою математичного моделювання процесу утворення гартувальних напружень у склі було здійснено гартування 6x25x100 мм листового флоат-скла. Підчас гартування за допомогою цифрової камери здійснювалось фільмування зміни вигляду епюри напружень у склі та величини температури внутрішнього та поверхневого шару скла. Ортимані результати майже повністю співпали з результатами отриманими американським дослідником Р.Гардоном.

Досліджено вплив гартування скла традиційним та новим контактним методом на величину мікротвердості та хімічної стійкості 6 мм листового флоат-скла. Виявлено, що присутність у склі залишкових напружень призводить до зменшення мікротвердості та хімічної стійкості, однак скло гартоване контактним методом є більш твердим та стійким до дії соляної кислоти, ніж скло гартоване повітрям. Встановлено, що причиною зниження хімічної стійкості та мікротвердості гартованого скла є утворений на поверхні скла шар із низькою густиною.