метакаолін

Методом РФА ідентифіковано кристалічні фази продуктів гідратації гіпсовапняного в’яжучого. Встановлено фізико-хімічні закономірності процесів структуроутворення у модельній системі “гіпс–негашене вапно–метакаолін–аморфний кремнезем–вода–бура”. Досліджено вплив виду негашеного вапна та марки гіпсового в’яжучого на морфологію і розміри кристалів гіпсу двогідрату.Встановлено взаємозв’язок між процесами структуро-утворення композиційних гіпсовапняних в’яжучих за нормальних умов тверднення та фізико-механічними характеристиками каменю.

Одним із лідерів стінових матеріалів на сучасному ринку, який поєднує в собі високі конструкційні та теплоізоляційні властивості, є ніздрюватий бетон, зокрема неавтоклавного тверднення. Підвищення ефективності ніздрюватого бетону як теплоізоляційного матеріалу полягає, перш за все, в гранично можливому зниженні середньої густини з одночасним забезпеченням певного рівня фізико-механічних показників, необхідних для виготовлення виробів у вигляді плит.

Однією з актуальних проблем подальшого сталого розвитку будівельної галузі є вирішення проблем енерго- і ресурсозбереження під час виробництва продукції і зменшення шкідливих викидів. Будівельні матеріали на основі гіпсової сировини порівняно з цементними матеріалами аналогічного призначення характеризуються низькими енергозатратами, а також кращими екологічними показниками. Однак гіпсові матеріали без модифікуючих добавок володіють низькими міцністю і водостійкістю, що обмежує їхнє застосування областю внутрішньої обробки приміщень із відносною вологістю до 60 %.

Розроблення технології нових в’яжучих і бетонів передбачає такі етапи як вибір і підготовка матеріалів, проектування складу відповідно до вимог, приготування суміші і формування виробів, початкова витримка і схоплювання, подальше тверднення. Всі ці етапи об’єднуються в єдиний комплекс, в якому кожен етап має своє особливе значення і одночасно впливає на ефективність усього технологічного комплексу.

Розглянуто основні причини зсідання мінеральних в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі, зокрема неавтоклавного ніздрюватого бетону. Досліджено фізико-механічні показники гіпсовапняного каменю за різних водотвердих відношень і вплив вмісту метакаоліну на експлуатаційні характеристики в'яжучого. За допомогою оптичного мікроскопа визначено зміну відносного розширення композиційного каменю в часі. Методом РФА встановлено основні кристалічні фази в системах гіпс-вапно та гіпс-вапно-метакаолін.