olive oil

Вегетативна частина рослини рису, Oryza sativa L., яка залишається після очищення рисових полів під час збору врожаю або після нього, відома як рисова стерня. Карбоксиметилцелюлоза з рисової стерні (CMCr) є перспективним джерелом біополімерів, що можуть бути виготовлені з відходів рисової стерні. Карбоксиметилцелюлоза була синтезована з рисової стерні методом лиття в розчиннику. Різні типи пластифікаторів (гліцерин та оливкова олія) і компоненти, які вони містять, забезпечують гнучкість використання як матеріалу для пакування харчових продуктів.

 Нові  акрилові  мономери  отримано  перестерифікацією  оливкової,  канолової  та  високоолеїнової  соєвої  олії N-гідроксіетилакриламідом.  Вивчено  кінетичні  особливості  гомопо- лімеризації  цих мономерів і порівняно вплив вмісту  естерів  лінолевої (С18:2) та ліноленової (С18:3)  кислот  на  швидкість  полімеризації  та  величину  молекулярної  маси  гомополімерів. Встановлено, що константи передачі ланцюга на мономер зростають у ряду мономерів: оливковий (СМ = 0,016) < високоолеїновий соєвий (СМ = 0,018) < каноловий (СМ = 0,025).

В останнє десятиліття суттєво зростає увага до синтезу мономерів на основі рослинних олій, через їх біосумісність, нетоксичність, а також поновлюваність сировини. Полімери на їх основі можуть бути використані як альтернатива традиційним полімерам нафтохімічного походження, для одержання композитів, покриттів та інших матеріалів, особливо, які використовуються для оздоблення інтер’єрів будинків та офісів. Зокрема, зростає практичний інтерес до мономерів на основі рослинних олій.