керамічні плитки

Храми на Русі XI–XIV ст. – репрезентанти міст та міської культури. Важливим елементом їхнього оздоблення були різноколірні полив’яні керамічні плитки. Їх почали використовувати ще на початках храмового будівництва в Україні. Протягом тривалого існування долівки у храмах зазнавала неодноразового перенастилання. На Волині, де храмова архітектура традиційно взорувалася на київську, але були присутніми сильні впливи Заходу, формати долівкових плиток протягом XI–XIV ст. зазнають різноманітних змін.

Короткочасна дія та обмеженість впливу максимальних температур в умовах швидкісного випалу керамічних плиток в роликових печах потоково-конвеєрних ліній ставить актуальну задачу керування процесами структуро- та фазоутворення при випалі в напрямку збільшення вмісту кристалічної складової черепка. Серед кристалічних фаз особливої уваги заслуговує воластоніт, голкоподібна форма кристалів якого забезпечує при випалі достатню деформаційну стійкість плиток, а в процесі експлуатації – високі механічні показники кераміки.