гліцерин

СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ МОДИФІКОВАНИХ ГЛІЦЕРИНОМ ПОЛІЛАКТИДНИХ ПЛІВОК

Досліджено структуру та властивості модифікованих полілактидних плівок, придатних для використання як пакувальні матеріали та ламінування паперу. Здійснено модифікування полілактидів різного ступеню кристалічності гліцерином. Досліджено вплив умов формування плівок, кількості пластифікатора гліцерину, природи полілактиду на структуру, морфологію поверхні і фізико-механічні властивості модифікованих полілактидних матеріалів. Модифіковані плівкові матеріали можуть бути рекомендовані для  застосування в пакувальній індустрії та ламінуванні паперу.

Лужний синтез бутилових і етилових естерів жирних кислот і порівняльні стендові моторні випробування сумішевих палив на їх основі

Проведено лужну переестерифікацію соняшникової олії н-бутанолом та етанолом на алкоголятвмісних осушених розчинах гідроксиду калію. Виявлено складний характер самочинного розшарування продуктів синтезу бутилових естерів, який супроводжувався утворенням трьох відмінних різновидностей гліцеринового шару. Виявлено, що одним з них є високолужний чистий гліцерин.

Оксиди як проміжні продукти реакції окиснення алілового спирту та його естерів киснем повітря в середовищі оцтової кислоти

Обгрунтовано допущення, що проміжним молекулярним продуктом реакції окиснення алілового спирту та його естерів у середовищі оцтової кислоти є оксиди (гліцидол, гліцидолацетат, гліцидолформіат). Для оптимізації процесу одержання естерів гліцерину досліджено кінетику взаємодії цих оксидів з оцтовою та мурашиними кислотами. Встановлено, що найстійкішим є гліцидолформіат, а найменш стійким – гліцидол. З мурашиною кислотою взаємодія оксидів проходить на порядок швидше ніж оцтовою. В присутності мурашиної кислоти селективність різко зменшується.