гліцерин

Проведено дослідження з виготовлення в лабораторних умовах експериментальних біодеградабельних плівок (ЕБП) та проаналізовано рецептури з крохмалю кукурудзяного та картопляного з 8, 10 та 15%-вим вмістом. З’ясовано, що ЕБП на основі картопляного крохмалю з концентрацією 10% є більш пластичний і добре зберігає форму, порівняно з іншими зразками. Проведені мікробіологічні, механічні, фізико-хімічні, ІЧ-спектроскопічні дослідження ЕБП та біодеградабельного пластику (БП), доступного на ринку у формі пакувальних пакетів (БП з «АТБ», БП з «Сільпо», БП з «Roshen»).

Вегетативна частина рослини рису, Oryza sativa L., яка залишається після очищення рисових полів під час збору врожаю або після нього, відома як рисова стерня. Карбоксиметилцелюлоза з рисової стерні (CMCr) є перспективним джерелом біополімерів, що можуть бути виготовлені з відходів рисової стерні. Карбоксиметилцелюлоза була синтезована з рисової стерні методом лиття в розчиннику. Різні типи пластифікаторів (гліцерин та оливкова олія) і компоненти, які вони містять, забезпечують гнучкість використання як матеріалу для пакування харчових продуктів.

Досліджено структуру та властивості модифікованих полілактидних плівок, придатних для використання як пакувальні матеріали та ламінування паперу. Здійснено модифікування полілактидів різного ступеню кристалічності гліцерином. Досліджено вплив умов формування плівок, кількості пластифікатора гліцерину, природи полілактиду на структуру, морфологію поверхні і фізико-механічні властивості модифікованих полілактидних матеріалів. Модифіковані плівкові матеріали можуть бути рекомендовані для  застосування в пакувальній індустрії та ламінуванні паперу.

Обгрунтовано допущення, що проміжним молекулярним продуктом реакції окиснення алілового спирту та його естерів у середовищі оцтової кислоти є оксиди (гліцидол, гліцидолацетат, гліцидолформіат). Для оптимізації процесу одержання естерів гліцерину досліджено кінетику взаємодії цих оксидів з оцтовою та мурашиними кислотами. Встановлено, що найстійкішим є гліцидолформіат, а найменш стійким – гліцидол. З мурашиною кислотою взаємодія оксидів проходить на порядок швидше ніж оцтовою. В присутності мурашиної кислоти селективність різко зменшується.