криміналізація

Анотація. У статті розглянуто питання кримінально-правової політики держави щодо криміналізації та декриміналізації контрабанди. Відзначено, що захист прав та свобод людини і громадянин є першочерговим завданням держави, яке реалізується через її кримінально-правову політику. Основними методами щодо реалізації кримінально-правової політики держави є визначення кола суспільно-небезпечних діянь, які законодавець відносить до категорії кримінально-протиправних (криміналізація) та виключення діяння з кола таких, які визнаються кримінально-протиправними (декриміналізація).

Дано характеристику злочинів проти основ національної безпеки в контексті останніх змін і доповнень. Констатовано, що кримінальне право не є стабільним, оскільки ґрунтується на мінливих і плинних історичних умовах, які визначаються політичними, соціальними та економічними силами. З огляду на сучасні події, обумовлені  розпочатою війною проти нашої держави, до Розділу 1 «Злочини проти основ національної безпеки» КК України внесено низку змін і доповнень.

Розглянуто кримінально-правовий аспект несанкціонованого поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Акцентовано, що з давніх часів людство потребує захисту  від небезпечних посягань.

Досліджено кримінально-правове закріплення норм про юридичну помилку у кри-
мінальному законодавстві України. Проаналізовано ці норми за певними критеріями та
зроблено узагальнені висновки. Наголошено, що техніко-юридичні правотворчі
помилки слугують вагомим аргументом на користь необхідності проведення істотного
реформування або модернізації кримінального законодавства, виправлення допущених
помилок. В основі цих реформ має бути справді нова, науково обґрунтована, яка
відповідає сучасним кримінальним викликам, концепція кримінальної та кримінально-