У статті розглянуто питання кримінально-правової політики держави щодо криміналізації та декриміналізації контрабанди. Відзначено, що захист прав та свобод людини і громадянина є першочерговим завданням держави, яке реалізується через її кримінально-правову політику. Основними методами щодо реалізації кримінально-правової політики держави є визначення кола суспільно-небезпечних діянь, які законодавець зараховує до категорії кримінально-протиправних (криміналізація) та вилучення діяння з кола таких, які визнаються кримінально-протиправними (декриміналізація). Враховуючи, що з моменту прийняття чинного Кримінального кодексу України в статтях 201 і 305 КК України, які передбачають відповідальність за контрабанду, вносилось багато змін і доповнень, виникла потреба проаналізувати використання цих методів щодо застосування до вищезазначених статей. Акцентовано, що виникнення контрабанди має глибокі корені, проте воно було викликано об’єктивним наслідком економічного розвитку держави: в державі виникають матеріальні труднощі, що веде до обміну товарами, і відповідно ці відносини пов’язуються з митною політикою, проте контрабанда як правопорушення виникла в XIV–XVI століттях, коли почали інтенсивно розвиватись товарно-грошові відносини. В Україні, яка в той час перебувала у складі росії, законодавство щодо протидії контрабанді почало формуватися з середини XVIІ ст. і продовжується досі. Констатовано, що в Кримінальному кодексі України 2001 року відповідальність за контрабанду встановлена статтями 201 і 305 КК України, проте з моменту прийняття кодексу і до сьогодні законодавцем сім разів вносилися зміни і доповнення до цих статей, відповідно до останніх змін і доповнень: змінена назва ст. 201 КК України, яка звучить тепер “Контрабанда культурних цінностей та зброї”, а також КК України доповнено новими статтями: ст. 201-1 “Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев”, ст. 201-3 “Контрабанда товарів”, ст. 201-4. “Контрабанда підакцизних товарів”. Відповідно в статті проведено аналіз щодо зазначених змін і доповнень в кримінальному законодавстві.
Зроблено висновок, що, проаналізувавши зміни, які вносились з моменту прийняття КК України у 2001 році, вважаємо, що на сьогодні законодавець значно розширив поняття контрабанди, визначивши додаткові предмети контрабанди, виділивши їх в окремі норми, але залишив єдиним для всіх складів поняття об’єктивної сторони контрабанди, яка незалежно від предмета контрабанди виражається в переміщенні предметів контрабанди поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, проте встановив різну міру кримінальної відповідальності з урахуванням предмета контрабанди.
1. Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: Постанова Пленуму Верхового Суду України від 03 червня 2005 р. № 8. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: навчальний посібник / укл. Б. О. Кирись. Львів: ПАІС, 2005. 463 с.
2. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконні дії стосовно отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів: Закон України від 05.04.2007 № 875-V. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-16#Text (Дата звернення: 02.08.2024).
3. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо боротьби з ядерним тероризмом у зв’язку з ратифікацією Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму: Закон України від 24.05.2007 № 1071-V. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1071-16#Text (Дата звернення: 02.08.2024).
4. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне поводження із спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації: Закон України від 15.06.2010 № 2338-VI. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2338-17/ed20110101#Text (Дата звернення: 12.08.2024).
5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів: Закон України від 08.09.2011 № 3718-VI. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3718-17#Text (Дата звернення: 12.08.2024).
6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності: Закон України від 15.11.2011 № 4025-VI. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4025-17#Text (Дата звернення: 12.08.2024).
7. Про внесення зміни до статті 201 Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди частин вогнепальної зброї: Закон України від 18 травня 2017 № 2052-VIII. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2052-19#n5 (Дата звернення: 02.08.2024).
8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів: Закон України від 06.09.2018 р. № 2531-VIII. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2531-19#n20 (Дата звернення: 02.08.2024).
9. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо криміналізації контрабанди товарів: Закон України від 09.12.2023 № 3513-IX. База даних “Законодавство України” / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3513-20#n7 (Дата звернення: 12.08.2024).
10. Кухар В. В. Декриміналізація “товарної” контрабанди: теорія та практика. Університетські наукові записки. 2013. № 3. С. 408–412.
11. Прокопенко О. С. До питання про криміналізацію контрабанди товарів. Проблеми науки кримінального права та їх вирішення у законотворчій та правозастосовній діяльності: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 8–9 жовт. 2015 р.). Харків: Право, 2015. С. 381–384.