У статті проведено аналіз змін до Кримінального кодексу України, внесених під час воєнного стану, у зв’язку зі збройною агресією росії проти України. Обґрунтовано потреби та причини змін до кримінального законодавства, які передбачають жорсткіші покарання порівняно з мирним часом: зміна суспільної небезпеки злочинів, неодмін ність посилення превенції, забезпечення справедливості.
У статті розглянуто у контексті норм міжнародного гуманітарного права підви щення ефективності правового регулювання фіксації ушкоджень, яких зазнали військо вослужбовці у ході бойових дій. Об’єкт дослідження – правове регулювання фіксації ушкоджень, яких зазнали військовослужбовці під час збройних конфліктів. Предмет дослідження – розвиток норм, що застосовуються у період збройних конфліктів для фіксації ушкоджень військовослужбовців.
У статті висвітлено поняття, ознаки та класифікації воєнних злочинів. Розкриття змісту поняття “воєнний злочин” з урахуванням положень міжнародного кримінального права. Акцентується увага на розкритті змісту поняття “воєнний злочин” з урахуванням положень міжнародного кримінального права. Україна переживає складний період історії, пов’язаний із збройним конфліктом на сході країни. Це створює серйозну потребу у вивченні та регулюванні воєнних злочинів в контексті національного кримінального права. Постановка проблеми зосереджує увагу на воєнних злочинах як об’єкті дослідження.
Розглянуто сучасну сутність сприйняття інституту адміністративної відповідаль-
ності, проаналізовано окремі погляди учених щодо поняття та ознак адміністративної
відповідальності. Досліджено окремі проблеми трансформації адміністративної відпові-
дальності та висловлено пропозиції удосконалення чинного адміністративного законо-
давства щодо адміністративної відповідальності та можливостей його застосування.