детермінологізація

Висвітлено роль метафори у процесі пізнання геореальності, зокрема при первинній номінації за допомогою порівняння, аналогії. Встановлено спіральний розвиток понять-метафор: первинні слова-метафори – «наївні» поняття – логічні поняття. Підкреслено значення метафори в сучасних процесах детермінологізації і транстермінологізації географічної науки. Сконстатовано появу понять-метафор із широким обсягом (мега-метафора). Здійснено типологію географічних термінів і понять за критеріями схожості: розміщення, висота, розмір, масштаб, форма, колір, зв’язок, процес, функція.

У статті розглянуто українську біологічну термінологію на тлі процесів семантичної деривації як продуктивного способу поповнення словника української мови. Визначено особливості термінологізації, детермінологізації та ретермінологізації та їхнього значення у біологічній терміносистемі.

У статті досліджено взаємовплив мовної та національної наукової картин світу, що виявляється в таких процесах, як термінологізація та детермінологізація. Проаналізовано семантичні зміни, які відбуваються під час метафоричного переосмислення або метонімного зрушення загальновживаних значень та значень наявних у мові термінів. Схарактеризовано особливості новоутворених одиниць щодо широти їхніх значень, наявності / відсутності оцінно-експресивних компонентів.