творчість

У канонічно-правовій науці як галузі філософії права, спеціального вступу до неї актуальність починається з онтологічного витлумачення проблем проникливого споглядання метафізичного богослів’я. Ці проблеми виникають у практичному житті, потім заново починаються на лекційних заняттях,  продовжуються на семінарських заняттях і не закінчується у практичному житті. Контроль за якістю розв’язання цих проблем здійснюють вибрані науки, зокрема духовна педагогіка.Педагогічну діяльність духовного контролю очолює Церква.

У статті проаналізовано поняття творчого методу, визначено закономірності, особливості та принципи формування творчого методу архітектора, адже архітектура має багато спільного з іншими дисциплінами, як-от: соціальні науки, історія, філософія, дизайн, математика тощо. Проте, крім технічних і професійних навичок, якими повинен володіти кожен архітектор, він повинен мати просторове мислення та фантазію, бути творчим на багатьох рівнях, а також набути мистецьких та інтелектуальних здібностей.

Подано огляд книжки “Gaming AI” відомого американського автора, економіста і співзасновника Discovery Institute, Джорджа Ґілдера, в якій він доводить, що Штучний Інтелект (ШІ) не може мислити, як людина, але може змінювати умови праці і саму працю людини, її заняття. Тому він очікує, що у майбутньому ШІ контролюватиметься людиною у тих видах роботи, які є рутинними й механічними, а також допомагатиме їй у творчій роботі та навіть створювати нові творчі заняття. 

ндивідуальність в творчості є однією з головних засад. Не зважаючи на це  розуміння необхідності дослідження є недостатнім. Дана категорія поєднує в собі, як теорію так і практику. Зважаючи та складність смислової природи індивідуальності її можна окреслити через інші архітектурно-смислові поняття і субстанції – норму, масштаб, стиль тип, ідентичність, межу, метод. 

Вперше перекладено українською мовою статтю Яна Лукасевича «Творчість у науці».

В статті розглядається досвід осмислення єдності інтуїтивного і наукового підходу в творчості художника. Вирішення цієї проблеми пов’язане з фундаментальними питаннями методології процесу виконання твору мистецтва. Єдність інтуїтивного і раціонального є запорукою його гармонійності. Такий дуалістичний досвід виконання мистецького твору розширює творчий діапазон художника, доповнює його новими духовними та науковими формами. Такий підхід виводить творчість митця за межі традиційних методів і дозволяє залучити нові прийоми до процедури аналізу та виконання твору.

Висвітлено погляд автора на формування сучасної архітектури в Україні. Перелічено позитивні та негативні фактори, що впливають на її становлення. На основі аналізу цихф акторів визначено небезпеки подальшого розвитку, запропоновано шляхи вирішення сучаснихпр облем у новітній українській архітектурі, а також висвітлено власне бачення майбутнього професії архітектора