гармонія

Нами розглядається процес формотворення, що здійснюється засобами забезпечення відмінностей, через структуру, колір, фактуру і текстуру. Форма уявляється як структура елементів і співвідношень, ієрархічно розділених для встановлення сукупної єдності. Її три об'єктивні категорії: маса, текстура і колір. Вона матиме повніше і правильніше значення, якщо нами вона буде розумітися як якась "активна енергія". Форма стає для нас "нею"- енергією, що поєднує в одну цілісність складові її елементи; форму можна вважати "силовим полем", а не просто геометричним поняттям.

Розглядається загальносистемний метод створення ефективних інформаційних технологій на основі використання чудових структурних властивостей «елеґантних» ансамблів обертової симетрії-асиметрії, притаманних реальному простору-часу. Виводяться основні математичні залежності параметрів одно- та багатовимірних структурних моделей для побудови нового класу багатовимірних (векторних) циклічних кодів з оптимальним розподілом вагових розрядів за критерієм кодування векторних даних у полях багатовимірних матриць.

В статті розглядається досвід осмислення єдності інтуїтивного і наукового підходу в творчості художника. Вирішення цієї проблеми пов’язане з фундаментальними питаннями методології процесу виконання твору мистецтва. Єдність інтуїтивного і раціонального є запорукою його гармонійності. Такий дуалістичний досвід виконання мистецького твору розширює творчий діапазон художника, доповнює його новими духовними та науковими формами. Такий підхід виводить творчість митця за межі традиційних методів і дозволяє залучити нові прийоми до процедури аналізу та виконання твору.

В статті зроблена спроба розкриття структури символу у його образі та геометричній  формі як вираження сакральної сутності у храмобудуванні. Вона виявляється через ідею-образ, функціональне-змістове наповнення та певне знаково-символьне проявлення у просторі храмових обсягів святині. Оскільки символ у своєму практичному застосуванні виховує у будівничого чутливість до формальної досконалості, гармонії та естетики змісту і сакральної заангажованості, то саме у знаково-символьному вираженні виявляється сакральна сутність храмових будівель.

Висвітлено погляд автора на формування сучасної архітектури в Україні. Перелічено позитивні та негативні фактори, що впливають на її становлення. На основі аналізу цихф акторів визначено небезпеки подальшого розвитку, запропоновано шляхи вирішення сучаснихпр облем у новітній українській архітектурі, а також висвітлено власне бачення майбутнього професії архітектора