кривдник

В статті здійснено аналіз національного законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі. Актуалізовано визнання на законодавчому рівні поняття «Дитини-Свідка», наголошено на проблемах правозастосовної практики, коли суд не може з урахуванням обставин справи оцінювати дитину саме як потерпілу в ситуаціях, де вона стала тільки свідком домашнього насильства.

Захист прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, її недоторканність закріплено в Конституції України. Дотримання і забезпечення недоторканності особи, захист її від фізичних, психологічних посягань, дотримання належних матеріальних умов передбачено Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 173-2) та іншими нормативними актами. Це означає, що суспільний порядок як у різних соціальних групах населення, так і в сім’ї має правове забезпечення.